Урок доброти
Урок доброти «Дивіться на нас як на рівних!»
Урок-бесіда для дітей 3-4 класів.
Мета : Ознайомити детальніше дітей з такою соціальною категорією як діти — та люди-інваліди. Звернути увагу дітей на їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями.
Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами.
Обладнання: Таблиці «Права дитини», ватман, кольоровий папір, ножиці, клей.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вступне слово
Доброго всім дня і гарного настрою! Я рада сьогоднішній нашій зустрічі.
Послухайте
Сиджу в колясці, так собі сиджу.
Проходять люди, поглядають косо.
А що я їм у відповідь скажу?
Для них мій голос зовсім безголосий.
Усі здорові, ну а я — такий.
Інакше жити між людей не можу.
Але мій дух незламний і палкий —
У ньому сила невичерпна, Божа.
Ніхто не знає, що в моїй душі.
Ідуть, минають, поглядають косо.
Не доброту від вас я залишив,
А біль, який зневірою голосить.
Хтось кине гривню, щоби я не вмер.
А хтось копійку тицьне мені в зуби.
Такий народець «добрий» є тепер:
Не дасть
Та я із тих, що гніву не несуть,
Навіть тоді, коли життя не вдасться.
І попри всю зухвалу мою суть,
Пишу відверто: «Я — поет в калясці!»
Діти, як ви думаєте, кому належать ці рядки?
Так. Ці слова написані людиною-інвалідом, хворим на ДЦП — Юрій Тітов — член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та пісень.
Думаю, ви вже здогадались тему нашого уроку, і знаєте, що ми поговоримо про життя людей-інвалідів.
Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями — це ті люди, які мають певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров’ї. Ми всі маємо хвороби: у когось болить животик, в когось — вушко, горло… Ви можете поламати ніжку, ручку, але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими. А люди-інваліди, на жаль, не можуть одужати і змушені жити з своєю хворобою усе життя.
Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми опорно-рухового апарату ; вади слуху ; вади зору та інші.
Як ви думаєте, чи важко таким людям жити поряд з нами? Чому?
Вади, які породжують інвалідність можуть бути вродженими і набутими.
Скажіть, як ви це розумієте?
Так, людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а може її набути упродовж життя внаслідок нещасного випадку, тощо. Запам’ятайте головне — від цього НІХТО НЕ ЗАСТРАХОВАНИЙ, тому що в будь-яку мить життя, кожен з нас може стати людиною-інвалідом.
Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади — вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров’я, обов’язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце.
Скажіть, як ви це розумієте? Яких видатних, відомих людей минулого і сучасності, що мають інвалідність ви знаєте? Ю. Тітов — поет . Г. Савчук — поет Уманського району с. Берестівець Леся Українка — письменниця Людвіг Ван Бетховен — композитор О. Мересьєв — льотчик
І багато інших, не менш хороших і талановитих людей, в яких крім таланту є ще й жагуча любов до життя.
Всі ці люди, що намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади, досягають певних висот, бо живуть під девізом: «Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!» Вони бажають, щоб їх сприймали як звичайних людей. Тому, і звичайні діти, і діти із вадами однаково мають рівні права:
Право на життя. Право на освіту. Право на дозвілля.
Право на турботу. Діти-інваліди мають право і потребують особливої турботи про їх фізичний та психологічний стан.
Світова громадськість турбується про людей та дітей з обмеженими можливостями. 3 грудня — Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі. Для таких людей проводяться різноманітні конкурси, змагання. Думаю, ви всі чули про всесвітні і всеукраїнські параолімпійські ігри.
Дивлячись їх, неможливо не захоплюватись мужністю цих людей. В нашому місті проводиться щорічний фестиваль «Повір у себе», де кожна така дитина може розкрити свої таланти. А також створений Центр медико-соціальної реабілітації, де діти мають можливість навчатись, лікуватись і спілкуватися з друзями.
Звичайно, цього недостатньо, тому що ці люди потребують від нас більшого.
Вправа «Потреби людей-інвалідів»
«Не дивіться на вади мої —
Краще гляньте у душу мою.
Та послухайте дзвін-ручаї —
Я нічого від Вас не втаю.»
Саме так закликають нас ці люди не звертати надмірну увагу на їх вади, а сприймати їх як рівноправних особистостей.
Давайте разом подумаємо, чого потребують від нас люди-інваліди. Що кожен з нас може зробити для цієї категорії людей?
.
Наприклад: турбота і милосердя, людяне і гуманне ставлення, фізична і матеріальна допомога, щира посмішка, привітне, лагідне слово.
Вправа «Послухай себе»
Покладіть праву долоньку на своє серце. Про що воно вам говорить? Давайте подаруємо наше любляче серце тим, хто цього потребує!
Для цього кожен з вас виріже із кольорового паперу серце того кольору, який подобається найбільше і на ньому напише своє побажання усім таким діткам.
Потім усі серця із побажаннями наклеюються на ватман.
Наше заняття закінчується. Подаруйте посмішку один одному і не забувайте дарувати тим, хто її особливо потребує.
Урок доброти «Дивіться на нас як на рівних!»
Урок-бесіда для дітей 1-2 класів
Мета: Ознайомити дітей з їх основними правами. Звернути увагу на права дітей-інвалідів. Формувати у дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями.
Виховувати чуйність та співчуття.
Обладнання: Паперові серветки, таблиці «Права дітей», ватман, фломастери.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вступне слово
Доброго всім дня і гарного настрою! Я рада сьогоднішній нашій зустрічі. Пропоную вам пограти в одну цікаву гру.
В кожного із вас є паперова серветка. Візьміть її будь-ласка в руки і дійте за моєю інструкцією:
«Зігнути серветку навпіл, відірвати правий верхній куточок, зігнути ще раз, відірвати лівий нижній куточок, зігнути ще раз і прорвати будь-який край. Якщо ще вдається — зігнути і відірвати будь-який куточок.»
Тепер розгорніть і подивимось, що у вас вийшло.
Висновок: у всіх — різні візерунки.
Вправа «Ми схожі — ми різні»
Отже, вам була дана однакова інструкція, але не дивлячись на це, у кожного утворився свій неповторний візерунок. Чому так вийшло?
Подивіться уважно один на одного. Розкажіть, що спільного і відмінного у кожного з вас ви помітили? .
СПІЛЬНОГО У НАС БАГАТО ТА НЕ ТРЕБА ЗАБУВАТИ:
КОЖЕН МАЄ ОСОБЛИВЕ: МИ НЕ СХОЖІ — ЦЕ ВАЖЛИВО!
На жаль, є дітки, які не схожі на вас. Ці дітки мають вади у своєму фізичному здоров’ї або невиліковні хвороби. Їх називають дітьми-інвалідами або дітьми з обмеженими можливостями, тому що вони справді у чомусь обмежені: хтось може мати вади слуху, зору, а хтось не може ходити… Як ви думаєте, чи важко таким дітям? Що є спільного у вас із ними? .
А ще ви схожі тим, що маєте однакові права:
Право на життя. Право на освіту. Право на турботу.
Діти-інваліди мають право і потребують особливої турботи про їх фізичний та психологічний стан. Право на дозвілля. Вправа «Як допомогти хлопчику»
Після показу таблиці про право дітей на дозвілля показуємо дітям ілюстрацію «Дитячі ігри» .
Обговорюємо з дітьми побачене на картинці. Як можна допомогти всім у даній ситуації. Завдання: підібрати спільні ігри, в які змогли б гратися усі діти разом .
Дійсно, діти-інваліди теж мають право на дозвілля і потребують ігор для відпочинку та розвитку. Саме тому вони закликають нас:»Дивіться на нас як на рівних — ми такі ж як і ви! Любіть нас і приймайте нас такими, якими ми є». Світова громадськість турбується про цих дітей. 3 грудня — Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі.
В нашому місті для таких дітей відкрито Центр медико-соціальної реабілітації, де вони мають змогу навчатись, лікуватись і проводити своє дозвілля, знаходити собі друзів. Щорічно проводиться фестиваль «Повір у себе», який дає їм можливість розкрити свої таланти і сміливо заявити про себе. Адже, коли в людини забирається її здоров’я, обов’язково дарується щось інше, більш дорожче.
Як правило — це надзвичайно добре серце і неймовірний талант.
Елемент чуйної бесіди. — Чи може хворий хлопчик або дівчинка стати тобі гарним другом? Чому? Подумайте, чи є у вашому будинку, дворі такі діти?
Не забудьте з ними познайомитися і затоваришувати.
4. Вправа «Послухай себе»
Покладіть праву долоньку на своє серце. Прислухайтесь, про що воно вам говорить? Воно передає вашим долонькам своє тепло. І це тепло, тепло ваших долонь ми спробуємо подарувати тим дітям, які цього потребують.
Для цього, кожен з вас обере улюблений колір фломастера і ним обведе свою долоньку на ватмані. Кожен, на відбитку своєї долоньки, може написати будь-які побажання для цих дітей. І знайте: якщо цього дуже захотіти, то ваше бажання обов’язково здійсниться!
Наше заняття закінчується. Подаруйте посмішку один одному і не забувайте дарувати її тим, хто цього особливо потребує.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)