ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ&;apos;Ї ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ ‘ Ї
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
Актуальність Проблеми Попередження Насильства У Сім ‘ Ї В Сучасному Суспільстві зумовлена Не Тільки Збільшенням Фактів Психологічного, Фізичного, Сексуального насилля, А І Небажанням Соціуму Розглядати Це Питання Відкрито. Думка Про Те, Що Насильство Трапляється Лише У Проблемних Сім ‘ Ях, — Давно Стала Міфом.
Насильство над дітьми і підлітками
Включає будь-яку форму поганого
Ставлення
Яке допускають батьки,
Опікуни або вихователі,
Н. Кантре
Мета: ознайомити учасників заняття з проблемами, причинами, ознаками насильства в сім’ї; нормативними документами з його попередження.
Матеріали: ватман, кольорові бейджики, папір формату А4 , клей, вирізані з кольорового паперу стрілки , кольорові стікери , ручки .
Вступна частина
Учасники заняття беруть кольорові бейджики і сідають по колу. На бейджиках пишуть своє ім’я. Тренер озвучує тему заняття.
Вправа «Я — цікава людина»
Тренер пропонує кожному учасникові назвати своє ім’я і продовжити речення: «Я
Вправа «Очікування»
Тренер пропонує взяти паперові стріл ки і написати, що кожен з учасників чекає від тренінгу. Усі зачитують свої сподівання і прикріплюють «стрілки» на ватман навколо написаної на ньому теми.
Міні-диспут
Тренер пропонує обговорити такі питання:
Насильство в сім’ї. Як ви це розумієте? Чи існують різновиди насильства в сім’ї?
Інформаційне повідомлення
Проблема насильства — не нова. Проте якийсь час була відсутня система виявлення насильства і профілактики цього явища.
У сім’ї закладається основа любові, пошани, моральності, терпимості. Діти, які стали свідками або жертвами насильства в сім’ї, нерідко самі переносять цю модель поведінки у своє доросле життя і чинять насильство. Коло замикається.
Статистика свідчить про те, що більше половини агресорів, кривдників, злочинців виросли в сім’ях, де відбувалося насильство над близькими або над ними.
Домашнє насильство є однією з найважливіших причин, які сприяють соціальному та психічному нездоров’ю сім’ї.
Насильство в сім’ї — це:
стосунки між близькими людьми, коли один гнобить або заподіює іншому фізичної або моральної шкоди; систематичні агресивні і ворожі дії щодо членів сім’ї, внаслідок чого об’єкту насильства може бути заподіяна шкода, травма, приниження, а інколи навіть і смерть.
Насильство наздоганяє нас усюди. Ним активно пригощає телебачення, ми самі часто стаємо очевидцями хамської поведінки на вулиці. Насильство виявляється у найрізноманітніших ситуаціях і формах. Унаслідок проникнення насильства в життя сім’ї руйнується моральність, складність у спадкоємності поколінь.
Батьки б’ють своїх нащадків, зростає кількість самосудів — розправ із сімейними тиранами.
Поширенню насильства більшою мірою сприяє і те, що як саме суспільство не готове відкрито обговорювати цю проблему, так і жертви — не готові надати таким фактам розголосу. При зверненні дітей по допомогу і захист до близьких людей рідні інколи ставилися до злочину поблажливо. За експертними оцінками, основна частина потерпілих від сімейного насильства не звертається за допомогою у відповідні державні органи та громадські організації через: небажання «виносити сміття з хати», сором перед друзями, сусідами; небажання зруйнувати сім’ю тощо.
Саме тому сімейне насильство є найбільш латентним видом злочину. Інколи при фактах насильства або жорстокого поводження з дітьми в сім’ї, дитячих установах люди виявляють повну байдужість до долі дитини, не повідомляють у відповідні органи.
Причини виникнення насильства в сім’ї — різноманітні. З них можна виділити дві групи: внутрішні та зовнішні .
Сімейне насильство викликане соціальними чинниками, стресами у сім’ї, вживанням алкоголю або наркотиків. Удаються до фізичної сили тоді, коли не можуть мирно вплинути на ухвалення тих або інших рішень. Існує багато різних думок про причини насильства в сім’ях. Це можуть бути і психічні порушення, і невисокий культурний рівень подружжя.
Одна група причин нерідко породжує іншу. Найчастіше насильство трапляється у сім’ях соціального ризику, у стресовій ситуації. Останніми роками відбувається зростання різних видів насильства і у злагоджених сім’ях.
Види насильства:
фізичне; сексуальне; психічне — умисне приниження честі та гідності одного члена сім’ї іншим, моральні погрози, образи, шантаж тощо; економічне; емоційне; зневага до потреб дитини .
Вправа «Захист дитини від насильства»
Тренер пропонує учасникам об’єднатися у групи і скласти проект на тему «Хто і що захищає дитину від насильства у сім’ї?».
Нормативно-правова база, з попередження Н Асильства у сім’ї
Тренер знайомить із нормативно-правовою базою з попередження насильства у сім’ї та порядком розгляду звернень про насильство над дітьми.
Нормативно-правова база з попередження насильства у сім’ї і жорстокого поводження з дітьми включає:
Конвенцію про права дитини; Сімейний Кодекс України ; Закон України «Про попередження насильства у сім’ї» від 15.11.01 № 2789-111; Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства у сім’ї або невиконання захисного припису» від 15.05.03 № 759-ІУ. «Всеукраїнську декларацію протидії насильства», прийняту 26.10.01 Другим Всеукраїнським конгресом жінок.
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» визначає правові та організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї. Так у розділі 1 «Загальні положення», який включає ст. 1-4, дається. визначення термінів «насильство в сім’ї», «фізичне насильство», «сексуальне насильство», «психологічне насильство», «економічне насильство», «жертва насильства», «попередження насильства в сім’ї», «реальна загроза вчинення насильства», «захисний припис», «віктимна поведінка щодо насильства в сім’ї».
У ст. 2 визначено законодавчі основи попередження насильства в сім’ї. Стаття 3 вказує на органи та установи, які здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім’ї.
У ст. 4 розглядаються підстави для здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї.
У розділі II «Органи та установи, на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї» детальніше визначені межі повноважень таких органів як уповноваженого органу виконавчої влади, служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки та піклування, центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї, кризових центрів.
У розділі III «Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї» розкрито питання про передбачувані Законом офіційні попередження, профілактичний облік і зняття з обліку, захисний припис, стягнення коштів на утримання жертв насильства.
Окремий розділ — розділ IV — про відповідальність за вчинення насильства; розділ V — про джерела фінансування органів та установ, на які покладається здійснення заходів до попередження насильства; розділ VI — про охорону членів сім’ї при здійсненні заходів із попередження насильства; розділ VII — прикінцеві положення.
У «Конвенції про права дитини» можна виділити головні статті, які визначають права та обов’язки з попередження насильства в сім’ї та жорстокої поведінки з дітьми:
ст. 2 ; ст. 16 ; ст. 19 ; ст.
34 ; ст. 36 ; ст. 37 ; ст. 39 .
Розгляд звернень про насильство над дітьми
Порядок розгляду звернень, повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або реальну загрозу таких вчинків затверджений Наказом МОНУ від 16.01.04 № 5/34/11, де визначено механізм взаємодії структурних підрозділів Державного комітету України у справах сім’ї і молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України. Порядок розроблений відповідно до Конвенції про права дитини , Конвенції Міжнародної організації праці «Про заборону і негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» , Сімейного та Кримінального кодексів України, Кодексу України про адміністративні порушення , Законів України «Про охорону дитинства» , «Про попередження насильства в сім’ї» , «Про звернення громадян , «Про освіту» , «Про міліцію» , «Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх» , Указу Президента України від 21.02.03 № 154/2003 «Про державну програму попередження дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки».
Зокрема, у розділі 2 визначено порядок подачі та реєстрації звернень і повідомлень, виявлення жорстокого поводження. Кожен такий факт документують і передають у службу у справах неповнолітніх за місцем проживання дитини . Розголошення даних по суті звернення дитини — незаконне .
У розділі 3 «Розгляд звернень і повідомлень із приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення» вказано на дії органів і установ освіти:
Ст. 3.4.2. Терміново передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадки жорстокого поводження з дітьми чи його вчинення.
Ст. 3.4.3. Вживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягають до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.
Ст. 3.4.4. Керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити профілактичну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.
Ст. 3.4.5. Класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, які становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпіла від реального його вчинення.
Успішність профілактики насильства в сім’ї прямо залежить від ступеня усвідомлення суспільством глибини цієї проблеми, її наслідків, що виражаються, у першу чергу, у соціальній проблемності дітей і підлітків, погіршенні їхнього здоров’я. Запобігання насильству в сім’ї має стати системою заходів із надання соціальної, психологічної, юридичної та іншої допомоги; соціальної реабілітації членів сім’ї; допомоги у конфліктних ситуаціях у сім’ї; здійснення соціального контролю за поведінкою членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї; надання притулку членам сім’ї, які постраждали від насильства.
Рефлексія
Тренер пропонує висловити свою думку про отриману інформацію. Учасники тренінгу на кольорових стікерах пишуть свою думку і враження про спільну роботу, озвучують і прикріплюють на ватман під «стрілками».
Список літератури
Дружинин В. И. Психология семьи. — М., 1994. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України. 2005/06 н. р. / Упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цушко, А. Г. Обухівська. — К.: Ніка-Центр, 2006. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України.
2005/06 н. р. / Упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цущко, А. Г. Обухівська. — К.: Шкільний світ, 2008. Орлов А. Б. Психологическое насилие в семье: определение, аспекты, основные направлення оказания психологической помощи // Психолог в детском саду. — 2000. — № 2-3.
Постовий В. Г. Сучасна сім’я та педагогіка. — К., 2001. Якубова Ю. М., Антонова-Гурченко О. Г. Проблемні сім’ї: діти і батьки. — К.,1998.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)