Основні форми й методи організації вільного часу учнівської молоді
Не дивлячись на кризу, яка оточує всі галузі суспільства в нашій країні, сьогоденні проблеми школярів — специфічне відображення кризи. Застарілі методи роботи з учнівською молоддю не підходять. Потрібні нові підходи.
Перш ніж перейти до розгляду основних методів організації вільного часу, ми дамо визначення цьому поняттю.
Питання про методи — це питання про те, як підвищити дієвість діяльності закладів культури, як краще донести зміст до відвідувачів, як зробити його більш переконливим і сприйманим аудиторією. Визначень поняття
Методами культурно-дозвіллєвої діяльності прийнято називати способи, прийоми, способи дій з використання засобів впливу на аудиторію.
У культурно-дозвіллєвій діяльності виділяють такі основні методи:
Методи гри й ігрового тренінгу. Гра — самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили.
Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал
Методи театралізації. Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали.
Театралізація знайомить учнів з різноманітними сюжетами життя.
Метод змагання. Змагання — внутрішня «пружина» розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.
Метод рівноправного духовного контакту. Вони засновані на спільній діяльності дітей і дорослих «на рівних» у цьому. Організатори, соціальні педагоги, учні — рівноправні члени шкільного клубу, драмгуртка, творчих об’єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.
-2-
Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, — це ситуація що спеціально створюється вихователем.
Імпровізація — дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації — це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку.
Розвиток національної системи освіти в Україні як необхідний елемент розбудови самостійної держави вимагає вдосконалення існуючих форм і методів виховного впливу на особистість дитини дошкільного і молодшого шкільного віку. Як визначено в Законі України ІПро освітуІ, виховні та навчальні заклади повинні забезпечити саме з цього віку пріоритетний розвиток високої моральності художньо-естетичних цінностей та смаків.
У цьому зв’язку розвиток нових теоретичних та практичних підходів до обгрунтування сучасної системи естетичного виховання дітей має незаперечне значення для успішного вирішення цих завдань. Актуальним є уточнення місця і ролі музики як засобу впливу на емоційний розвиток підростаючої особистості, з’ясування принципів організації процесу естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва, обгрунтування необхідних методів трансформації цього напряму виховання.
Поглиблене й неперервне естетичне виховання засобами музики у формі ігрової драматизованої дії, свята, пов’язаного з художніми образами української самобутньої культури, національними звичаями й традиціями за умов створення цілісного соціально-педагогічного осередка, у якому музика є необхідним елементом навколишнього середовища і активним виховним чинником, а музично-естетична діяльність постає однією з провідних форм діяльності дитини в певному віці, повинно стати новим підходом, який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості.
Психолого-педагогічна наука має певний доробок у розв’язанні цієї проблеми. Так, загально-теоретичні проблеми культурного розвитку людини та йо
-3-
Го естетичної складової висвітлюються в працях Б. Ананьєва, Л. Виготського, О. Бондаренко, І. Зязюна, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, В. Сластьоніна, М. Кагана, А. Канарського, Л. Левчук, В. Донія, Л. Сохань, О. Щербини-Яковлєвої. У працях авторів у галузі естетики й мистецтвознавства досліджуються питання, пов’язані з уточненням сутності естетичного виховання, його принципів і завдань, єдності з працею, природою, побутом, навчанням; зв’язки його з моральним, загальнокультурним розвитком особистості, фізичним, екологічним вихованням; впливу естетичного виховання на формування особистості, засвоєння нею художньої культури, оволодіння алгоритмами художньої творчості .
В сучасній філософській, психологічній, педагогічній а також в мистецтвознавській літературі частково висвітлено форми і методи естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, а також визначено коло проблем, які стосуються його значення і функцій у формуванні особистості людини, розвитку позитивних типів особистості, зв’язку з іншими напрямами виховання .
Ідеї, які обгрунтовують необхідність вдосконалення початкового естетичного виховання засобами музичного мистецтва, містить спадщина класиків музичної педагогіки — О. Апраксіної, А. Артоболєвської, Б. Асаф’єва, Л. Баренбойма, Н. Ветлугіної, Д. Кабалевського, К. Стеценка, М. Шафнера, С. і В. Шацьких, Б. Яворського.
Актуальним для розробки сучасних форм роботи з дошкільниками і молодшими школярами є вивчення систем естетичного виховання дітей засобами музики, розроблених в ХХ ст. відомими зарубіжними музикантами і педагогами: Б. Бартоком, З. Кодаї, К. Орфом, П. Хауве, М. Шаффером.
Потребує поглиблення теоретичне дослідження сутності інноваційних педагогічних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва,
-4-
З’ясування їх якісної відмінності від традиційних технологій музичного виховання в масовій школі.
Зазначимо, що в контексті використання педагогічної технології, побудованої на єдності української самобутньої культури, фольклорного свята, дитячої гри, процес естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва ще не досліджений.
Величезну роль в організації вільного часу учнів відіграють науково-просвітницькі заклади. Це — Бібліотеки, музеї, парки культури й відпочинку.
Діяльність Бібліотек з організації молодіжного дозвілля досить різноманітна. Форми роботи в бібліотеках поділяються на масові, групові, індивідуальні.
Масові форми дозвіллєвої діяльності це:
(1 votes, average: 5,00 out of 5)