Дім без книги як день без сонця
Дім без книги, як день без сонця.
Мета: Виховувати у дітей любов до книги, прищеплювати навички дбайливого поводження з нею.
Обладнання: Плакати: «Книга — супутник життя», «Книги — перли із перлин», «Книга — ключ до науки і знань»; стенди: «Я дружу з книгою. А ви?», «Як прийшла до нас книга», дитячі малюнки, кросворд, таблиці з завданнями, паперова ромашка.
Виступають учні.
Так сонячно-ясно довкола
І тануть хмаринки вгорі..
До школи, до школи, до школи
Сьогодні ідуть школярі.
Врожаями ниви достигли,
Багрець
До книги, до книги, до книги
Душа поривається знов.
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та якути не розгорнеш —
То й легенда в кожній з них
То в одній синіє море,
В іншій — криється тайга.
А ось в тій — Північний полюс,
Де морози і пурга…
Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги — перли із перлин.
Ю. Ванаг
Книжка в тата, книжка в мами,
Книжка в мене і в Світлани.
З книжкою малий Тарас —
Книжковечір нині в нас.
Учитель. Книжковечір, книжкотиша…
Тільки
Й сонно дивиться з-під ліжка,
Бо йому немає книжки!
Г. Літневський
Діти, прочитайте народну приказку:
Наш виховний захід так і називається: «Дім без книги, як день без сонця».
Напевно, книжка, яку ви читаєте вдома, дуже захоплює вас.
А чи знаєте ви, що Всесвітній день книги відзначається 23 квітня? Це свято прийшло до нас із Каталонії . Там, у день святого Георгія, був звичай дарувати близьким людям книжки і троянди. А з 1996 року День книги почали святкувати у багатьох країнах. А ось 2 квітня є Міжнародним днем дитячої книги.
До речі, це день народження казкаря Ганса Христіана Андерсена.
Діти виконують пісню «Сонячний промінь» .
Шелестять сторінки
В лункій тиші читального залу.
Крізь роки і віки
Ти нам, книго, шляхи
Прокладала
Від найбільших глибин
До вершини найвищих
Монбланів.
Ти — відлуння доби.
Наших гордих сьогоднішніх
Планів.
До твоїх сторінок
Прагнуть всі — і дорослі, і діти.
Ти — як перший урок.
Книго, друже найкращий у світі.
Кожен вищий щабель
Починається з першого класу.
…І зліта корабель.
Подолавши міжзоряну трасу!
Ти нас, книго, поклич
У далеку дорогу пізнання.
Учитель. У світі існує безліч різних книг. І постійно віддруковують усе нові й нові. Чому так багато книг потрібно людям?
Різні книги по-різному слугують людям: одні — навчають, другі — розважають, треті — допомагають відшукати потрібну інформацію. В одних книгах можна прочитати про минуле, в інших — про майбутнє. Ця книга розкриває світ природи, а ця — розповідає про космічні мандрівки.
Скільки у людей потреб — стільки й різних книг.
Учні.
З книгою мандруєш ти
У незвідані світи
І за п’ять хвилин здолаєш
Сотні миль.
Побуваєш в хащах, пустелях,
В морі, на суші, навіть на скелях,
І повіриш в казку феї й доброти.
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Узяв книжечки — й до школи!
А в тій книжці — малюночки,
А в тій книжці — співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька…
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…
Марійка Підгірянка
Нам книги — найкращі друзі.
Вони дають нам щастя,
А ця книга — і моя,
І твоя одночасно.
Учитель. Діти, читайте, не поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі цінного змісту книг. Людина, що «ковтає» книги, подібна до мандрівника, який знайомиться з країною з вікна вагона.
Привчайтеся читати повільно, все вбираючи в себе, обдумуючи, уявляючи себе в гущі тих подій і обставин, що ними сповнена книга, стаючи немовби безпосереднім їх свідком і навіть учасником. Лише тоді перед вами відкриється створений письменником великий чарівний світ.
Учні.
Що було б тоді, коли б не могли читати ми?
Мабуть, стало б дуже темно навкруги.
Не змогли б дізнатися про себе.
Що робить, а що й не треба,
І чому не буде року без зими.
Що було б тоді, коли б не могли читати ми? Мабуть, стало б дуже темно навкруги. І не знали б ми, чому сонце Заглядає рано у віконце, І чому так міцно дружим я і ти.
Давно вже літечко пройшло, Доволі бігати, гуляти… Садок снігами замело: Тепер учімося читати, Ж, Р гарненько вимовляти,
Щоб нам не соромно було Себе на люди показати.
О. Олесь
Я вже знаю, як писати «Дід», «бабуня», «мама», «тато». А до книжки як візьмуся, То ще більше слів навчуся.
І. Блажкевич
Невсидючий вітер Знає кілька літер. Залетить в трубу — Тільки й скаже: бу-бу-бу, Прилетить до комишу — Тільки й скаже: шу-шу-шу. А оце чомусь мовчить — Мабуть решту літер вчить.
М. Сулима
Чому я весела?
Бо Мама хвалила:
Я в хаті прибрала
І посуд помила.
Чому я весела?
Хвалив мене тато:
Що вмію лічити,
Що вмію читати.
В. Марсюк
Учитель. Тепер згадайте свою книжкову полицю. Яка книжка вирізняється за розміром серед усіх?
Гадаєте, більшої не буває? А от і ні! Найбільша книга у світі — «Супер-книга».
Вона була надрукована в Америці у 1976 році.
Її розміри — 2,74 метра завширшки, 3,07 метра завдовжки. Уявляєш, як незручно її читати. Важить рекордсменка 252,6 кг — це приблизна вага тебе та ще дев’ятьох твоїх друзів.
Якщо є найбільша книжка, має бути і найменша, чи не так? Вам уже, мабуть, цікаво, яка ж вона? Найменша книга — «Хамелеон» А. П. Чехова — була надрукована у Росії. Спробуйте здогадатися, який розмір вона має?
Сторінки у ній можна перегортати тільки за допомогою голки, а читати хіба що під мікроскопом. Адже сягає вона лише… 0,9 мм!
Але хвилюватися не варто: у вашій шкільній бібліотеці обов’язково знайдеться ця книжка звичайного розміру, і ви її неодмінно прочитаєте.
Учні.
До ворони воронятко причепилось :
— Кар, кар, кар! Скоро в школу.
Для початку ти купи мені буквар.
Немалу мороку мала мати в місті до темна, Доки сину відшукала в лавці книжку —
Ось вона!
-А сідай-но, синку, поруч, Добре витереш дзьобок!
І нехай це в добру пору
Буде перший твій урок!
Довбонуло воронятко в книзі літеру:
-Це матусю, не зернятка… Не смачний він, твій буквар.
В. Бартакус
Ось і прочитана сторінка,
Котра віншує нашу книгу.
У ній і зайчик, і ялинка,
І перший пролісок з-під снігу.
І ще цікавого багато —
Про землю рідну, хліб, калину…
Як треба матір шанувати,
І як любити Україну.
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях — краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книга світ відкрила.
-Ти в нас грамотний такий! — Хвалить мене мама. — Тільки хто ж книжки читає Догори ногами? Книгу я кручу — дива! Не збагну нічого: Де у книжки голова Та де в неї ноги?
Виконують пісню «Наталоч — Ка-читалочка» .
Учитель. Чи знаєте ви, скільки років буквареві? А справді, скільки?
Хто б міг подумати, що перший слов’янський буквар було надруковано ще у 1574 році! Зробив це Іван Федоров-людина, яку тепер знає увесь світ. А сталася ця знаменна подія у Львові!
Тож тепер разом полічимо: буквареві зараз…
Учні.
Мишка мишку запитала:
-Що сьогодні поробляла?
Відказала мишка мишці:
Букву «А» шукала в книжці.
Буду азбуку вивчати,
Щоб самій усе читати.
Т. Мовчан
Таня мавпу посадила,
І ведмедя, і цапка.
А сама навпроти сіла,
Олівець трима в руках.
Ось вам «О», як кругла слива,
Ось вам «Т», немов граблі.
Таню слухають поштиво
Звірі, всівшись на землі.
І приємно нашій Тані,
Що вони такі слухняні.
Букваря взялись читати.
А мовчать усі звірята,
Значить, все їм зрозуміло.
Г. Гриненко
Леся зранку до сніданку,
Ще і сну не прожене,
А про мишку-побіганку
Просить почитать мене.
-Лесю, — каже їй Орися, —
Ти сама читати вчися!
Леся сердиться і мовить:
-Я ж не вивчила ще мови!..
Та і як читати маю,
Коли літер я не знаю?
П. Селецький
Кожну середу й четвер
Вчились воронята
Вірно звуки вимовляти.
Як пройшли увесь буквар,
Закричали хором: «Кар-р-р!»
Повторяли разів сорок
Що ж робити їм тепер?
Ще й вівторок має «ер»!
А. Черниш
Зранку випав перший сніг.
Всюди чути гамір, сміх.
Та не видно щось ніде
Літер А, Б, В, Г, Д…
-Мабуть, справи в них свої, —
Кажуть Е, Є, Ж, З, И, І, ї,-
Доведеться, як не гірко,
Нам самим іти на гірку…
-Ні, давайте заберем
Букви Й, К, Л та М!
Раптом Л, О, П, Р, С
Підстрибнули до небес:
-Заберіть на гірку й нас,
Ми всі маєм вільний час!
-Ми також! — слідом кричать Т, У, Ф, Х, ЦтаЧ.
Букви Ш, Щ, Ю і Я
Мовлять:
-Ми одна сім’я.
І тому всі тридцять три
Покатаємось з гори!
Мусить бути саме так!
З ними згодивсь М’який Знак.
І. Січовик
Сів читати у дворі.
Гарні букви в букварі!
Ця хвостата, та вухата, —
Чи то птиці, чи звірята?
Раптом вітер-мандрівник
На буквар дмухнув і зник.
Вітер букви здув як стій!
Я услід побіг мерщій.
О. Сенатович
Що ворона поробляє —
Третій день казки читає.
І каркоче тишком-нишком:
«Це якась погана книжка!
Все про вовка, про лисицю,
Про кота, про рукавицю,
Навіть є про жабу трошки,
Є ще про Котигорошка,
І про змія, що літає…
Лиш про мене тут немає».
Г. Літневський
Учитель. В одній із дитячих книг я знайшла паперову ромашку разом із загадковим листом. Мабуть, хтось із дітей сусідньої школи таємно поклав це послання до книжки, бажаючи перевірити кмітливість своїх ровесників і дізнатися про їх улюблені вірші, оповідання, казки.
Погляньте, паперова ромашка розпалася на пелюстки, на кожній пелюстці написано запитання.
Хто бажає, може вибрати пелюстку. Прочитайте вголос завдання. Якщо не зможете самостійно відповісти на запитання, допоможуть однокласники.
Запитання і завдання на пелюстках.
-Чи є у тебе улюблений письменник? Назви його книги.
-Хто робить книгу красивою? Чи знаєш ти прізвища художників-ілюстраторів?
-Яку книжку про тварин ти порадиш прочитати однокласникам?
-Хто автор відомої казки «Малюк і Карлсон, який живе на даху»?
-Яку казку ти читав і бачив по телевізору? Що тобі більше сподобалося: читати книгу чи дивитися телевізор?
-Якщо можна, скажи нам твоє заповітне бажання.
Учитель. Усі слова в цьому кросворді стоять на своїх місцях. Але у клітинці відразу по дві літери, причому правильна із них тільки одна, а друга лише заплутує тебе.
Оберіть потрібні літери та відновіть кросворд.
Кросворд
Відгадка
Учитель. Зверніть увагу на дошку. На ній написані назви книг.
Знайдіть книжки з неправильною назвою.
Учитель. Хороший читач не лише швидко охоплює зміст твору, він хоче його зрозуміти. Тому читайте вдумливо, зосереджено, намагайтеся уявити прочитане.
Перша спеціалізована бібліотека для дітей в Україні була заснована 1909 року у Києві бібліотекарем-педагогом Дорою Доброю .
Державна бібліотека України для дітей — скарбниця дитячої літератури — заснована 1967 року. Нині у ній налічується 500 тисяч примірників книг.
Важко знайти сім’ю, в якій не було б книжок, бодай невеличкої домашньої бібліотечки. Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день. І не за один рік.
Учень. Книжка сторінки розкрила
Нам назустріч з перших літ,
І несе нас, мов на крилах.
Облітає білий світ.
Під вкраїнським небокраєм
Люблять бережно книжки.
З кожним роком хай зростає
Дружба книг і малюків.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)