Суть і характеристика монологічного мовлення

Монолог — це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.

Монологічне мовлення (ММ) характеризується певними комунікативними, психолог і мовними особливостями, які вчитель має враховуватиму процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.

Монологічне мовлення виконує такі комунікативні функції:
1)    інформативну — повідомлення інформації про предмети чи події;
2)   

впливову — спонукання до дії чи попередження небажаної дії,
переконання щодо справедливості чи несправедливості тих чи інших
поглядів, думок;
3)    експресивну (емоційно-виразну) — використання мовл спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить для зняття емоційної напруженості;
4)    розважальну — виступ людини на сцені чи серед друзів для розваги слухачів;
5)    ритуально-культову — висловлювання під час будь-якого ритуального обряду (наприклад, виступ на ювілеї).

З погляду психології монологічному мовленню властиві такі риси:
1.    Однонаправленість.

/> 2.    Зв’язність.
3.    Тематичність
4. Контекстуальність.
5. Відносно безперервний спосіб мовлення
6. Послідовність і логічність.

Типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум. В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок. Базовий рівень навчання іноземної мови передбачає оволодіння учнями такими типами монологу:
1)    коротке повідомлення,
2)    розповідь,
3)    опис,
4)    розмірковування/переконання

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)