Використання різних типів пам&;apos;яті для розв&;apos;язування задач

Використання різних типів пам ‘ Яті для розв’язування задач

Для здійснення об’єктивного диференційованого підходу у процесі навчання можна використовувати одну з дидактичних основ застосування диференційованого навчання — це рівень засвоєння учнями програмового матеріалу на даному уроці, враховуючи те, що здатність до навчання, яка виявляється у швидкому й ефективному оволодінні знаннями й мислительними операціями, не в усіх дітей однакова.

Особливу увагу слід звертати на групу дітей з низьким рівнем розвитку мислительних

операцій. Для їхнього рівня розвитку операцій мислення характерна значна обмеженість обсягу аналізу й синтезу. Це виявляється у тому, що під час, скажімо, розв’язування арифметичних задач, діти виділяють окремі елементи і встановлюють зв’язки між ними, формулюють окремі питання, але не зіставляють їх з діями, які в цей час виконують.

Як же допомогти всім учням навчитися розв’язувати задачі?

Практика переконує, що насамперед слід обов’язково враховувати тип пам’яті: зоровий, слуховий, моторний і змішаний.

Зоровий — запам’ятовування через зоровий аналізатор; слуховий — запам’ятовування

за допомогою слуху; моторний — запам’ятовування через рух кінцівок і органів мовлення; змішаний — запам’ятовування і відтворення інформації через будь-який аналізатор.

Чому треба враховувати тип пам’яті? Можна навести безліч прикладів, коли деякі учні інколи безнадійно відстають у засвоєнні матеріалу і стають педагогічно запущеними. Так, учитель щоденно бачить, як під час закріплення вивченого частина учнів засвоюють матеріал, а інші — ніби нічого не чули. І тут починаються нарікання класовода на неуважність, розсіяність учня. Але ж це не так!

Учень хоче зрозуміти, але не може через те, що у нього інший тип пам’яті, наприклад, зоровий. І яким би уважним він не був під час сприймання, як би не напружував свою волю, але сприйняти матеріал належним чином на слух він навряд чи зможе.

Тому, враховуючи типи пам’яті кожного учня, учителеві необхідно диференціювати дидактичні впливи. Це зовсім не просто, але цілком можливо, якщо учитель зможе чітко організувати одночасну роботу окремих груп учнів з використанням посібників з диференційованими завданнями.

Що ж дає такий підхід до навчальної діяльності? Насамперед учитель спрямовує свої зусилля на те, щоб розвивати в усіх учнів мислительні операції і водночас формує інтерес до навчання, старанність і вміння самостійно вчитися.

Саме такі конкретні приклади ми і розглянемо на фрагментах уроків математики в початкових класах, коли вчитель, опираючись на різні типи пам’яті, поступово формує у дітей абстрактне мислення.

Фрагмент уроку математики в 1 класі

Тема. Задачі на збільшення числа на кілька

Одиниць. .

Етап

Колективна робота. .

Задача № 6, с. 28. У Надійки — 6 горіхів, а у Михайлика — на 3 горіхи більше.

Скільки горіхів у Михайлика?

Після колективного аналізу задачі учитель за допомогою планшетів виділяє групу учнів, які можуть самостійно правильно записати розв’язання задачі. З іншими учнями продовжується робота над задачами даного виду.

Етап варіант. Самостійно записати розв’язання задачі № 6, с. 28.

Додаткове завдання. В даній задачі змінити кількість горіхів і усно розв’язати складену задачу.

Варіант. .

Колективна робота над задачею № 14, с. 29.

Склади задачу за коротким записом і розв’яжи.

Вантажних машин — 5 Легкових машин — ?, на 3 більше. Скільки стояло легкових машин?

Аналізуючи задачу, «художники» визначають, що в першому ряду треба намалювати 5 машин, а в другому — стільки ж, як у першому та ще 3. Учні в зошитах олівцем схематично зображають вантажні та легкові автомобілі:

За допомогою малюнка учні легко визначають дію, складають приклад і самостійно записують його в зошит.

У зв’язку з тим, що незначна частина дітей ще не усвідомили розв’язування задач даного виду, для них проводиться третій етап з використанням змішаного типу пам’яті , а інші учні в цей час удосконалюють навички розв’язування задач даного виду, виконуючи творчі завдання.

III етап

Варіант. Задача № 16, с. 29. Сформулюй запитання і розв’яжи задачу.

У шкільній їдальні на сніданок використали 6 л молока, а на обід — на 3 л більше. Скільки…

Варіант. Задача № 11, с. 29. Прочитай.

Василько знайшов 5 шишок, а Валя — на 4 більше.

Скільки шишок знайшла Валя?

Намалюй шишки, які знайшли діти. Прочитай уважно запитання задачі. Склади приклад і запиши його.

Варіант. . Складання» «живої» задачі.

Читання вголос задачі № 4, с. 27.

Сашко прочитав 8 книжок, а Маринка — на 2 книжки більше.

Це стільки само, як Сашко, та ще 2.

Скільки книжок прочитала Маринка?

Інсценування задачі. Сашко бере в класній бібліотеці 8 книжок. Потім разом вирішують, скільки ж Маринці треба взяти книжок, щоб було на 2 більше? .

Колективно складають приклад і самостійно записують його в зошит.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

У задачах першого і другого варіантів наголошується на виборі дії. Учні третього варіанта дають відповіді на запитання, які є в посібнику. Всі інші слухають і стежать за правильністю відповідей.

Скільки книжок прочитав Сашко? Що відомо про книжки, які прочитала Маринка? Про що запитується в задачі?

Яку дію треба виконати, щоб розв’язати задачу?

Підсумкові завдання:

Варіант — самостійно розв’язати задачі № 12, 13; варіант — розв’язати задачі № 14, 15 з допомогою вчителя.

Фрагмент уроку математики в 2 класі

Тема. Складені задачі на знаходження третього доданка.

.

Етап

Колективна робота. .

Задача № 8, с. 84. У трьох сувоях 90 м тканини. У першому — 20 м, у другому — 15 м.

Скільки метрів тканини в третьому сувої?

Колективний аналіз задачі, виділення першого варіанта і групи учнів, яким потрібна допомога.

Етан варіант. Самостійно записати розв’язання за дачі № 8, с. 84 двома способами. Скласти вирази. варіант. .

Колективна робота над задачею № 7, с. 84.

У трьох пакетах 70 горіхів. У першому — 20 горіхів, у другому — 10. Скільки горіхів у третьому пакеті?

Прочитавши умову задачі, учні визначають, які малюнки можна намалювати до цієї задачі . На двох пакетах можна вказати кількість горіхів, а на третьому поставити знак питання. Всі пакети об’єднати дужкою і підписати загальну кількість горіхів. «Художники» малюють такі ілюстрації:

Аналізуючи малюнок, учні пояснюють, чому пакети різного розміру.

Після колективного аналізу задачі з коментуванням записують у зошити розв’язання даної задачі двома способами.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

III е т а п

Варіант. Задача № 15, с. 86.

Добери числові дані так, щоб сума трьох чисел дорівнювала 90, та розв’яжи задачу.

Сума трьох чисел 90. Перше число □, друге — □. Знайди третє число двома способами.

Варіант. З а д а ч а № 3, с. 82. Прочитай задачу і розглянь малюнки.

У трьох ящиках 33 кг груш12 кг

Груш, у другому — 11 кг.

Скільки кілограмів груш у третьому ящику?

Скористайся підказками і розв’яжи задачу двома способами.

3-варіант. .

Складання «живої» задачі.

Задача № 10, с. 85. Розглянути малюнок і визначити, що треба взяти для нашої задачі. .

Учень розкладає 50 цукерок в 3 коробки: в першу — 20 цукерок, в другу — 10 цукерок, а те, що залишилося — в третю коробку.

Беручи безпосередню участь у складанні умови задачі даного виду, учні швидко усвідомлюють різні способи її розв’язання. Після колективного аналізу «живої» задачі учні самостійно записують її розв’язання.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

Підсумкове спільне завдання на вибір.

Варіант — самостійно розв’язати задачу №11, с. 85. варіант — з допомогою вчителя — задача №12, с. 85.

Фрагмент уроку математики в 3 класі

Тема. Задачі на ділення суми на число. .

Етап

Колективна робота. . Задача № 7, с. 109. В одному кошику 10 яблук, а в другому — 11. Усі яблука розклали порівну на 3 тарілки.

Скільки яблук на одній тарілці?

Колективний аналіз задачі, за допомогою планшетів виділяється перший варіант і група учнів, яким потрібна допомога.

Етап варіант. Самостійно записати розв’язання за — дачі № 7, с. 109.

Додаткове завдання: задача № 6, с. 108.

Варіант. .

Колективна робота над задачею № 8, с. 109.

Зрізали 9 жовтих і 3 червоних айстр. Усі айстри поставили порівну в 4 вази. Скільки айстр в одній вазі?

Працюють «художники». Кольоровими олівцями «розставляють» 9 жовтих і 3 червоних айстр порівну в 4 вази.

Після колективного аналізу задачі з коментуванням записують розв’язання даної задачі.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

III етап

Варіант. Задача № 10, с. 109.

Добери числові дані так, щоб у пакетах горіхів було порівну.

Маринка зібрала □ горіхів, а Михайлик — □. Усі горіхи розсипали в пакети, по 25 горіхів у кожний. Скільки використали пакетів?

Варіант. Задача № 2, с. 107.

Зверни увагу на короткий запис задачі і схематичний запис її розв’язання.

В Оленки було 40 к., а у Максима — 60 к. На всі гроші вони купили зошити, по 20 к. за кожний. Скільки всього зошитів купили діти?

Варіант. Складання «живої» задачі. .

Задача № 10, с. 109. Добери числові дані та розв’яжи задачу.

Маринка зібрала □ горіхів, а Михайлик — □. Усі горіхи розсипали в пакети, по 25 горіхів у кожний. Скільки використали пакетів? Два учні беруть відповідну кількість горіхів і розкладають в пакети по 25 горіхів у кожний.

На таких прикладах учні легко добирають правильні арифметичні дії для розв’язання задач. Після колективного аналізу «живої» задачі учні самостійно записують її розв’язання.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі. Підсумкові завдання на вибір:

1 варіант. Задача № 12, с. 109. Вилучи зайві дані та розв’яжи задачу.

З першого куща зібрали 9 кг червоної смородини, а з другого — 6 кг. Чорної смородини зібрали 2 кг. Усі ягоди червоної смородини розклали в банки, по 5 кг у кожну.

Скільки використали банок?

2 варіант. Задача № 5, с. 108. З першого куща смородини зібрали 8 кг ягід, з другого — 12 кг.

Усю смородину розклали Порівну в пакети по 4 кілограми. Скільки використали пакетів?

Р о з в ‘ я з а н н я :

8+□ = □ — усього; □: 4 = □ — кількість пакетів. В і д п о в і д ь: 5 пакетів.

Фрагмент уроку математики в 4 класі Тема. Задачі на знаходження середнього арифметичного.

1 етап

Колективна робота. .

З а д а ч і № 2,3, с. 111,112. Колективний аналіз задач з використанням зразків запитань і відповідей до них.

Виділення першого варіанта і групи учнів, яким потрібна допомога.

2етап

Варіант. Самостійно записати розв’язання задачі № 2, с. 111, користуючись зразком міркувань. варіант. . Колективна робота над задачею № 4, с. 113. Автомобіль 5 год їхав зі швидкістю 63 км/год, а 2 год — зі швидкістю 56 км/год.

Знайди середню швидкість руху автомобіля.

Колективне складання графічного зображення руху автомобіля.

Використання зразка аналізу і розв’язання задачі, наведеного в посібнику. Самостійно записати розв’язання задачі за опорними позначеннями дій. Запиши розв’язання.

1) 63 — □ = □ — проїхав автомобіль за 5 год;

2) 56 — □ = □ — проїхав автомобіль за 2 год;

□ + □ = □ — шлях, який проїхав автомобіль за ввесь час; □+□ = □ — час руху автомобіля; □: □ = □ — середня швидкість автомобіля.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

III етап

Варіант. Задача № 10, с. 115. Сформулюй запитання і розв’яжи задачу.

Робітник виготовив за першу годину 23 деталі, за другу — 25 деталей, за третю — 30. Скільки…? В і д п о в і д ь: 26 деталей.

Варіант. Користуючись зразком , розв’яжи самостійно задачу. № 7, с. 114.

Маса першої курки 2 кг 400 г, а другої — 3 кг. Знайди середню масу цих курей.

Варіант. . Складання «живої» задачі № 5 з використанням алгоритму дій, наведеного в посібнику.

Купили 3 м зеленої стрічки, по 2 грн за 1 метр, і 7 м синьої стрічки, по 3 грн за 1 метр. Знайди середню ціну стрічки, Учні використовують іграшкову «касу», гривні і здійснюють покупку згідно з умовою задачі. Далі проводиться аналіз задачі за посібником:

Про що йдеться в задачі? Що відомо про стрічку зеленого кольору? Що відомо про стрічку синього кольору?

Про що запитується в задачі?

Міркуй далі сам

Робота в парах. Учні продовжують аналізувати задачу за зразком з а д а ч і № 2 .

Колективно розібрати і самостійно записати розв’язання задачі за опорними схемами дій.

1)□-□ = □ — вартість зеленої стрічки;

2)□-□ = □ — вартість синьої стрічки; .

3)□+□ = □ — вартість усієї стрічки;

4)□+□ = □ — кількість метрів усієї стрічки;

5)□:□ = □ — середня ціна стрічки.

Перевірка всіх завдань. Слухають усі.

Підсумкові завдання.

1 варіант. З а д а ч а № 12, с. 115.

Склади умову задачі до запитання та розв’яжи її.

Яка середня швидкість пішохода?

Варіант. З а д а ч а № 9, с. 115.

Поїзд пройшов за першу годину 54 км, за другу —

61 км, за третю — 59 км.

Знайди середню швидкість поїзда.

З наведених прикладів очевидно, що всі учні класу мали змогу працювати на рівні своїх здібностей, включаючи особисті природні задатки щодо типів пам’яті. Адже деяким учням для того, щоб розв’язати задачу треба чітко уявити насамперед умову задачі, а це можливо тільки тоді, коли дитина «побачить» задачу, відчує її «руками» у вигляді малюнка, який створить сама, у вигляді інсценування тощо.

Виділення варіантів відбувається через рівень сприймання матеріалу на даному уроці. Учитель може використати різні засоби зворотного зв’язку, або свою інтуїцію. І як результат такого підходу — вихід на спільне завдання за вибором. Відбувається поступовий перехід до абстрактного мислення.

За такої організації роботи вчитель не «загубить» жодного учня і створить умови для розвитку здібних дітей безпосередньо на уроці.

Отже, завдання диференційованого підходу не можна зводити лише до того, щоб пристосовувати навчання до дитячих індивідуальних особливостей. Не менш важливо — впливати на їх формування, розвивати в учнів розумові та інші якості, які визначають успішне засвоєння програмового матеріалу і вдосконалюють здатність дітей до окремих видів навчальної діяльності.