Загадки
ЗАГАДКИ
Світ живої природи.
Рослини
Трави, квіти, злаки
Лист зелений не пропав, А під снігом задрімав, Щоб у синю сукенчину Одягнуть весняну днину. У матінки-квіточки Лиш блакитні діточки. З жита виглядають, Літечко вітають. І комасі, і дитинці Припаса вона гостинці: І нектар, і кашу, Ще й корівці пашу. Із зерня? тка у ріллі Виріс з чорної землі.
Росами вмивався, Сили набирався. Із перлин разочок, Зелений листочок. Аромат духмяний Тішить ліс весняний.
Не оса, а жало має, Не вогонь, а обпікає. Коли йдете в ліс гуляти, Обминіть її,
Одяглась у біле плаття, Примостилась на лататті, Задивилася у воду На свою дівочу вроду. Що за диво-дивина В житі квітка є одна? Пала?, мов ліхтарик, Червоний кептарик. Дуже скромна і тендітна, Серед квітів непримітна. Та якщо в руці пом’яти, То умить впізнаєш… . В лісі велетні-дерева Тягнуть маківки до неба.
Виросли стрункі ялини Із малої… . В променях купався, Силоньки набрався. Хоч за віком не дідусь, Та козацький має вус. Висівають восени, Коли скошені лани. В сніжну вкутають хустину, Виглядають теплу днину.
Не
Дмухнув вітерець тепленький, І з’явився цвіт біленький.
Наче сонце, серединка, Пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, Звуть цю квіточку… . Він беззубий, а кусає, Він безрукий, а хапає, Ще й причепиться міцненько До штанців і до сукенки. У погожу літню днину Він на варті біля тину, Круглолицій та пригожий, І до сонця дуже схожий. Із малої цибулини Виріс весняної днини, До нарциса привітався Та на грядці запишався.
Як прийде до нас весна, Зеленіє скрізь вона, А як осінь надійде — Зжовкне враз і пропаде. Фіолетові фіранки У світлиці та на ганку. Фіолетові малята Весну люблять зустрічати. Вишні росами вмивались, Чепурились, наряджались.
В білі вбралися сорочки — Звеселилися садочки. Не дідусь, а вуса має. В полі силоньку черпає. І чимало сотень літ Зерном тішить білий світ.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)