Декупаж

Декупаж — декоративна техніка по тканині, склу, дереву , що полягає у вирізуванні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, що декорується. Декупаж мав справу з пласкими поверхнями і пласким декором. Ускладнення технології та віднайдення нових матеріалів декорування позначилося на техніці її ускладненням, додачею об’ємного декору чи комбінацією плаского та об’ємного декорування.

В Німеччині XV ст.

Як засіб декору, декупаж відомий в Європі з часів Середньовіччя. В Німеччині декупаж використовували з часів

кватроченто, тобто XV століття, для декору меблів. Картинки вирізають з паперу і наклеюють на меблі.

Засіб не вимагав художніх здібностей, навичок малювання та наявності фарб. Тоді ж, як новий різновид мистецтва, виникає гравюра.

У Венеції

Мав своїх прихильників декупаж і в Венеції. Тут здавна прикрашали меблі картинками, створеними художниками олійними фарбами. Серед тих, хто декорував меблі були і досить відомі майстри . Але це був досить коштовний засіб. Знайомство з меблями Китаю, Японії, де широко використовували інкрустації з перламутру, спонукало венеціанців спростити техніку декору до декупажу.

Паперові

візерунки розфарбовували, вирізали, клеїли на меблі та вкривали декількома шарами лаку для захисту поверхні. Коло сюжетів швидко розширилося — від імітації китайських малюнків до краєвидів, звичних в Венеції. Меблі за призначенням, оздобами та декором дуже розійшлися за ціною — коштовні оригінали з Китаю пішли до аристократичних осель, а декупаж призначався для бідних верств населення.

Вже тоді декупаж був декором для бідноти.

Як дешеву забаву декупаж використовували і у Франції в кінці 18 століття навіть серед забезпечених верств населення .

Вікторіанська Британія

Сплеск популярності мав декупаж і в пуританській Британії часів королеви Вікторії. Тоді на ринках Британії було легко придбати сентиментальні картинки з пташками, квітами, молодими красунями на англійський смак, нереальними пасторальними сценами. Декупаж поширився майже на всі небагаті оселі королівства.

В якості хоббі британські емігранти перевезли декупаж через Атлантичний океан до Сполучених Штатів. А в 20 століттті розвиток реклами та друкарської справи зробили декупаж популярним у США між двома світовими війнами.

В арсеналі дизайнерів

Наприкінці 20 ст. декупаж ввели до арсеналу дизайнерів. Стародавній засіб декору ускладнили використанням нових хімічних матеріалів, новими техніками друку, закріпленням на різних поверхнях . Декупаж стали використовувати для декору дамських сумок, капелюшків, шкатулок, підносів, футболок, спідниць, джинсів, посуду з кераміки та порцеляни, серветок, матеріалів для пакування, рамок, альбомів з фото, меблів, святкових свічок та поштівок.

Поширення комп’ютерів та принтерів надзвичайно розширило коло зображень для декупажу, частку якого використовують для традиційного декору меблів чи інтер’єрів.

Розмаїття стилів в 20 столітті поширили і на декупаж, де розрізняють

Етно Сімплісіті Прованс Вікторіанський стиль тощо.

Декупаж добре зберігає індивідуальні пристрасті та манери творця, його прагення, щабель майстерності, смаки — розвинені чи міщанські, вибагливі чи спрощені.

А це деякі мої роботи

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Декупаж