Перший урок » Україна спільний дім для всіх «
Мета : узагальнити та систематизувати знання учнів про незалежну Україну. Виховувати любов
До рідної країни, почуття патріотизму,
Національної свідомрсті, гідності.
Обладнання зображення герба, прапора, народних
Символів символів, гербів міст України
Заготовки — ягідки ялини
Для гри «Кущ калини» , горщик зі
Сметаною,2 ложки — довгунці.
Хід заходу
Учитель Добрий день, мої любі діти! Я щаслива зустріти вас. хай вай радісно сонечко світить й будем вчитися… В добрий час!
1. Щиро дзвоник шкільний співає.
Закінчилася літня гра.
Світлий вересень всіх зустрічає-
Нам до школи йти пора.
2. А від квітів повсюди барвисто,
Гарне ж свято сьогодні для всіх!
Ще лунають слова урочисто
У дитячий веселий сміх.
3. В школу хочеться кожній дитині,
Радо друзів спішать зустрічать.
І лунають дзвінки в Україні,
Веселково, щасливо дзвенять.
4. Зайчик сонячний в класі стриває,
Незабаром почнеться урок.
Школа щиро дітей зустрічає —
У науку ми робимо крок.
5. І для всіх перше вересня — свято!
Всі до школи ідуть без вагань,
Це дитинства країна крилата,
Що дає дітям море знань.
Учитель. Дорогі діти! От і знову вересень покликав усіх дітей України за шкільні парти, щоб здобувати знання, вчитися мудрості життя.
Кожен рік у школах нашої країни перший урок починається урочисто, з певної теми для всіх дітей. цього року ми почнемо свій 1 урок з того, щоми українці, і живемо у квітучій і вільній Україні, яка є для кожного з нас Батьківщиною.
6. Вставай, україно, астівай.
Виходь на дорогу свободи,
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.
Учитель. Без кровопролиття здобуто найдорожче — свободу.
Те, що сталося 24 серпня 1991р, назавжди увійшло в історію нашого народу. Україна стала незалажною державою, а цей день — святом усіх на Землі українців.
7. Україна — наш дім великий, світлий,
Як наречена молода.
І світлом сонячним зігріта
Повільно з року в рік зроста.
Сьогодніїй вже 20 років,
Це день народження її.
Йде незалежна в світ широкий,
І їй співають солов’ї.
Учитель. Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свої Державні символи.
Герб — це пізнавальний знак картинка. Удавні часи герби вибивали на рицарских щитах. по них легше було впізнати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображають напрапорах, грошах, печатках.
Герби бувають різні: на них зображають рослини, звірів, птахів .
Український народ має герб — тризуб. . Це дуже старовинний знак. Багато століть назад запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах, Княжий тризуб зображає старовину зброю лук, меч та інші військові прилади. Нею наші прадіди билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу.
8. Наш герб — тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.
Учитель. Сини українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше знічення — «Мир» і «Багатство», бо народ наш є мирний і труболюбивий. Працею він в поті чола здобував він славу рідній землі.
Коли ж злі ворого порушували спокій народу — трударя, він ставав воїном. А синьо — жовтий прапор кликав до бою, перемоги.
9. Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
10. Образ цей не зблідне
Хоч минуть жнива.
Це знаменно рідне —
Злато й синява.
11. Прапор наш, як літо,
В сонці майорить —
По долині жито,
По горі блакить.
Учитель. Ви звичайно, чули мелодію Державного Гімну України. Вона звучить щоденно о 6 — й годині ранку та о 24 — годині вночі по українському радіо.
Гімном Україна розпочинається й закінчує свій день. Чому?
Бо гімн це урочиста патріотична пісня, яка уславлює Україну, є символом її державності й націюнальної єдності. Назва ГІМН прийшла до нас із грецької мови. Так у Стародавній Греції називали врочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв. У музиці гімном називають музичний твір урочистого характеру.
Зараз існує безліч гімнів : державних, військових, патрійних, релігійних, на честь подій і героїв. Державним гімном нашої Батьківщини є музика редакціяпісні «Ще не вмерла Україна». Слова написав у 1862р. поет, етнограф Павло Чубинський.
Чубинський — щирий паиріот.
Поет і вчений він,
Його шанує весь народ
А український гімн.
Музику до вірша створив композитор Михайло Вербинський. Вперше з нотами пісня — гімн була надрукована у 1885 року. проте її виконання й поширення довгий час заборонялось і переслідувалось. І тільки в незалежній Україні музична редакція пісні «Ще не вмерла Україна » стала державним гімном.
12. Слова палкі,
Мелодія врочиста,
Державний гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села-
Містечка, міста —
Це клич один з мільйонів голосів.
13. Це наша клятва,
Заповідь священна, хай чують
Друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
Учитель: Кожна людина любить той край, де народився і живе. Вона
Пишаеться своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’я, плакучу вербу, яка схилилась над стрімкою річкою, про кущ червоної калини, що пишається біля криниці, квітуче поле льону, яке переливаеться, ніби синє море, про зелені гірські ліси, що переходять у квітучі полонини. Гра:»Кущ калини»
14. Батьківщина-це земля, на якій ти народився, де народилися твої батьки, усі ми. 15. Батьківщина-це твоє рідне село, місто, вулиця і твій будинок. 16.
Мій Нікополь милий — Колиска дитинства мого, Голубе мій сизокрилий, Я часточка серця твого. 17. Мій Нікополь милий, Із щедрих твоїх колосків Росте наша міць, наша сила І пам’ять минулих віків. Учитель: А яке славне наше минуле. На нашій Нікопольській землі славні козаки Микитинської Січі готувались до бородьби за волю і свободу.
Про що тільки говорять славетні імена гетьмана Б. Хмельницького та отамана Івана Сірка. А чи відомо вам, як приймали у козаки? Дехто думав так:прийшов на Січ, перехрестився-от і все, ти вже козак! Зовсім ні, то був досить тривалий і непростий процес. Послухайте, як це було.
18. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти нелегку школу навчання і суворі іспити, які витримували далеко не всі. 19.
Спочатку новачок приймався у так звані»молодики».Молодик 7 років учився битися на шаблях, влучно стріляти, цупко, як тоді казали-«реп’яхом»,на коні сидіти, розвивав силу та спритність. 20. Керували навчанням досвідчені воїни й полководці, при яких юні служили джурами. Наприкінці навчання кожен мусив узяти участь у морському поході на Туреччину, виконуючи обов’язки зброєносця.
Учитель: І лише після всіх оцих випробувань кандидат у козаки допускався до іспту на звання Запорожця! Спочатку пошукач мав з’їсти миску-здорове-езну!-гарячущого борщу, та ще й сильно наперченого! Запити його, вибачте — що було. То було.-квартою горілки! І після всіх оцих, я сказала б, безжальних тортур, він мусив пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, та не впасти у воду!…
21. На цьому іспити не кінчалися…Молодик наближався до наступного випробування:йому треба було подолати всі пороги, пливучи човном знизу вгору, тобто-проти течії. 22.
На завершення молодик, осідлавши необ’їждженогоконя задом наперед — без сідла та вуздечки — мав проскакати по степу та благополучно повернутися! Учитель. Та й на цьому не кінчалися іспити!
Пошукача перевіряти ще й на кмітливість, товариськість, уміння не розгубитись у найскладніших ситуаціях.
Сценка «Як козаки царицю перехитрили». Учитель. Приїхала якось цариця — імпратриця Катерина до Запорожців, поглянула на них та й каже… «Цариця» . — Щось вони якісь миршавенькі… А посміхаються — но я з них! . — Гей, хлопці — запорожці, а сметанки поли б, га? 1-й А чом би й ні, коли ваша ласка.
2-й Певна річ, поїли б, от тільки побільше! «Цариця» Буде вам побільше! . Гей! А принесіть — но хлопцям — запорожцям побільше сметани, та ложки — длвгунці не забудьте!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)