Наукові відкриття 20-го століття
Ще на початку 20 століття люди не могли собі навіть уявити, що таке автомобіль, телевізор чи комп’ютер. Наукові відкриття у 20 столітті мали істотний вплив на все людство. У 20 столітті було зроблено більше наукових відкриттів, ніж за всі попередні століття. Знання людства стрімко ростуть, тому можна з упевненістю сказати, що якщо така тенденція збережеться, то в 21 столітті буде здійснено ще більше наукових відкриттів, що може докорінно змінити життя людини.
У 20 столітті відбувся суттєвий прорив переважно у двох галузях науки — фізиці
Альберт Ейнштейн у 1916 році розробив загальну теорію відносності, що практично
Це наукове відкриття призвело до бомбардування Хіросіми і Нагасакі, до розвитку гонки озброєння і до холодної війни. Але в той же час це відкриття стало поштовхом до розвитку атомної енергетики, а також до використання радіоізотопів у різних наукових сферах. За відкриття нейтрона Джеймсу Чедвіку в 1935 р. було присуджено Нобелівську премію в галузі фізики. 16-го грудня 1947 Уолтер Браттейн, Джон Бардін і Вільям Шоклі відкрили властивості напівпровідника — керування великими струмами за допомогою малих. Так з’явився транзистор — прилад, що складався з пари p-n переходів.
Принцип роботи транзистора послужив підгрунтям до розвитку багатьох сфер наукової діяльності та не тільки. Його винахід призвів до появи мікросхем і мікропроцесорів — основи для сучасних комп’ютерів та радіоелектронної апаратури і т. д. Наукові відкриття в галузі біології Революція в цій галузі пов’язана з відкриттям подвійної спіралі ДНК. Ще в 1869 ДНК відкрив швейцарський біолог Фрідріх Мішер.
Але тоді він не припускав, що це носій генетичної інформації, що об’єднує всі живі істоти, починаючи від людини до земляного хробака. У 20-му столітті англійський науковець Розалін Франклін, проводячи рентгенівський дифракційний аналіз молекул ДНК, дійшла висновку, що ДНК має форму подвійної спіралі, що нагадує гвинтові сходи. Розалін розповіла про результати свого аналізу дослідникам Кембриджського Університету Френсісу Кріку і Джеймсу Вотсону, які також вивчали структуру ДНК. І в 1953 р. вони запропонували тривимірну структуру молекули ДНК, за що й отримали Нобелівську премію. Але, незважаючи на це, Розалін і далі продовжувала вивчати властивості ДНК, відкриваючи все нові її якості. Наукові роботи Розалін згодом підштовхнули вчених до розробки нових медичних препаратів, появи генної інженерії, клонування тварин, органів людини і навіть до спроби клонування самої людини.
Важливу роль у розвитку біології відіграв відомий вчений Сідні Бреннер, який зробив відкриття в галузі генетичної регуляції розвитку органів. Він вивчав питання про обмежену тривалість життя клітини. Згодом було висловлено припущення про запрограмовану смерть клітини — апоптозу. Бреннер спільно з Джоном Салстоном займався розшифруванням геному людини. Виконуючи дослідницьку роботу на земляному черв’яку — нематоди, Салстон визначив перший ген самогубства клітини.
Роберт Горвіц в 70-і роки, продовжуючи роботу в цьому напрямку, відкрив два гени клітинного самогубства. Пізніше він відкрив ген, який утримує клітину від самознищення. Він знайшов відповідні гени в інших тварин і людини. Ці наукові відкриття дозволяють продовжити роботи в сфері управління процесами старіння організмів і припустити можливість контролю розвитку багатьох смертельних захворювань.
У 2002 р. Горвіц І Салстон отримали Нобелівську премію в сфері фізіології і медицини.