Цифровірш

Цифровірші

Всміхаються до сонця 3 ві3,

3вають й досі ти3 на екрані…

А в серці тліє вереснів аж 3,

Вони від літа спеки, наче п»яні…

Про3мався і вересень холодний,

Горять вже ва3 іскри-язики…

Зі3 меню, бо я вже не голодний,

Постав на весну срібні мідяки…

Зі3 всю пам»ять, кадри всі зі3,

3має сонце росу на щоці…

А ти збираєш масло в макі3,

Чи все в3маєш ти в одній руці?..

О. мабуть, ні! Прові3 серце й душу,

Не варто с3гти нігті день при дні!

Я всі ві3 3мати в серці мушу,-

За3май погляд знову

на мені…

Листаєш ти щоденно камасу3,

Моя душа втрачає пелюстки…

Не розрізню: чи день, чи, може, Утро,

В сміття летять книжкові сторінки…

У3мувати більш тебе не буду,-

Хоч чую: ви3 сльози на очах».

І малювать 3кутники не буду,

Бо й ва3 жар давно уже зачах…

Важкі часу кіломе3 і ме3,

І нам орбі3 сиплять коментар.

Зносилися футболки вже і ге3,

Не чуть 3звуку зламаних гітар…

Лиш злі ві3 нам душу ін3гують,

Пюпі3 нот тримають 3 змутки.

Ві3 вночі зітхання чиїсь чують,-

Ти їх візьми й на попіл розі3!

Щоб зникло все: прелюдії і ти3,

У3мувать усе це на собі?…

Сльоза з»явилась — швидше її ви3,

Й відправ до Бога погляд у журбі…

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Цифровірш