Ярославна — образ жінки-патріотки у «Слові о полку Ігоревім»
Що може бути краще за кохання, за вірність? Нічого. Тому і від образу Ярославни зі «Слова о полку Ігоревім» віє внутрішньою красою, яка зачудовує нас своєю цілісністю та глибиною.
У цій жінці поєдналося велике почуття до коханого з великою любов’ю до рідної землі. І здається, що Ярославна — уся руська земля, яка плаче за своїми синами.
Десь на Дунаї, мов «та чайка-жалібниця», стогне Ярославна, чекаючи свого чоловіка. А її чоловік — то великий князь Ігор, що його взято у полон половцями. Як важко доводиться цій нещасній жінці,
Людяність і щирість почуттів Ярославни виражається у тричленній формі звертання. Вона звертається до трьох сил природи. Вітрові Ярославна докоряє за те, що віяв
На сонце Ярославна скаржиться за те, що мучило спрагою руських воїнів під час битви у безводному степу: «Чому, господине, простер гарячі свої лучі на воїнів лади?..» Плаче Ярославна, щоб умилостивити природу, щоб почула вона той стогін, що йде по усіх руських землях. Не може ця вірна жінка-патрютка стерпіти кривду, яка йде від нападників-половшв. І її плач, її безсмертні слова — це і жіноча туга, і тяжке звинувачення силам природи, які. замість того щоб допомагати руським воїнам, намагалися їх згубити.
Автор «Слова» створив безсмертний образ руської жінки з такою поетичною силою, що невеликий за обсягом «Плач Ярославни» став шедевром світової літератури. У плачі-замовлянні стільки поетичних почуттів, стільки діяльного кохання та щирої відданості, стільки міститься в зверненнях до вітру, Дніпра-Славути, до сонпя живих натяків на реальне становище воїнів під час тяжкої битви й після неї, що не залишились байдужими навіть сили природи! І пе допомогло визволити з полону князя Ігоря. Принаймні так вважав автор і так гадали його сучасники.
Ярославна — образ ідеальної руської жінки, жінки-патріотки, він живе й досі у наших серпях. Живе, як нагадування про велике кохання, про бездоганну вірність, про любов до рідної землі. Ярославна — це символ Руської землі, яка тужить за своїми захисниками, а її плач — не тільки поетичне творіння, а й реальне замовляння.
Я вірю, що ще довгі-довгі роки вона буде взірцем вірності і любові для прийдешніх поколінь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)