Розповідь з курсу літератури про життя і творчість Григорія Сковороди
Григорій Сковорода — оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітительства. Мені відомо, що народився Г. Сковорода 3 грудня 1722 року в с. Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині в сім’ї селянина-козака. Ріс майбутній філософ і письменник серед людей праці, виховувався на народних переказах, думах, піснях, милувався чудовою природою рідного краю.
З дитинства виявив нахил до музики і пісні.
Після здобуття початкової освіти в рідному селі Г. Сковорода у 1738 р. став студентом Києво-Могилянської
Після цього йому довелося залишити викладацьку діяльність і повернутися до академії. Як здібного вихованця, його у 1753 р. рекомендовано домашнім учителем сина багатого поміщика С. Томари. Чкрвз рік Сковорода залишив це місце і здійснив подорож до Москви.
Деякий
Подальше життя письмонника пов’язане зі Слобожанщиною. Протягом кількох років Сковорода обіймав посяду викладача в Харківському колегіумі. У той час він написав багато віршів стнрокнижною українською та латинською мовами.
Тоді ж були створені прозові та віршові байки.
Останні 25 років життя Сковорода провів у мандрах Слобожанщиною, що давало багатий матеріал для творчості. Саме, в цей період були написані основні філософські твори — трактати, діалоги та притчі. Складені в 60-70 рр. байки у 1774 р. були об’єднані у збірник «Байки Харківські».
Помер великий філософ 9 листопада 1794 року в с. Іванівці на Харківщині. Його літературна спадщина належить до визначних надбань вітчизняної прогресивної культури XVIII ст. Цікаве міркування Сковороди про людське щастя.
На думку письменника, щастя не треба шукати ні за морем, ні на небі, воно завжди поруч або в самій людині.
В останньому філософському творі Григорій Сковорода записав: «Ми побудуємо світ кращий. Створимо день веселіший».