Книга — наш друг, наш учитель
Книга — наш друг, наш учитель
Мета: розширити знання учнів про книгу, її будову, значення в житті людини; розвивати почуття відповідальності, уважності, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до книги.
Обладнання: виставка книг, улюблені книги учнів.
«Книга — найбільш складне і велике чудо з усіх чудес, створених людством на шляху його до щастя і могутності»
М. Горький
«Любіть книгу всією душею. Вона не тільки ваш кращий друг, але й до кінця вірний супутник»
М. Шолохов
«У кожної книги своя доля,
С. Маршак
«Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, в якому немає душі»
Цицерон «Книги — морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить»
І. Франко
План
1 .Вступ.
2. Книга — наш друг, наш учитель.
3. Від писемних пам’яток до друкованої книги.
4. Анатомія книги.
5. Продовжимо молодість книги.
6. Гра «Поле чудес».
Вступ
Відгадай загадку.
Не кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита
Не людина, а відповідає.
Хто з нас не любить
У народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».
Кожній людині книги потрібні по-різному: одному — більше, другому — менше. Але всім людям разом тобто людству, книги необхідні.
Чи зможе людина прожити без книги? Зможе. Погано, нудно, нецікаво, але зможе. Та людство — ні.
Книги — це пам’ять. Саме з книжок ми дізнаємось, як живуть народи різних країн, як борються вони за свободу, дізнаємося про великі відкриття науки і техніки, про зірки і планети, про рослин і тварин. З давніх-давен учені, письменники, філософи відображали в книжках знання, досвід свого покоління, свої думки і зберегли все це для нащадків.
У книги люди, наче бджоли в соти, Знесли духовний, чародійний мед.
Книга — Наш Друг, Наш Учитель
Максим Горький писав: «Усім, що в мене є хороше, я зобов’язаний книзі». І дійсно, все життя нас супроводжує, вчить, виховує і розважає книга.
Та не лише всебічними науковими знаннями багата книга, — вона ще має чудесну властивість поглиблювати, розширювати й продовжувати наші літа. Як би довго не жила та чи інша людина, вона має прожити лише одне своє життя, а читаючи книжки, особливо твори художньої літератури — ми переносимося в інші епохи, заглиблюємося в долю героїв творів, разом з ними радіємо і сумуємо, переборюємо найтяжче випробування, йдемо на героїчні подвиги.
Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу. Книга вчить нас бути чесними. працьовитими.
Недарма в народі кажуть:
-Книга вчить, як на світі жить.
-Книжка мовчки все розкаже.
-Книжку читай — розуму набирай.
-Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить.
-Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
— Людина без книги — як риба без води.
-Не на користь книжку читать, коли тільки вершки хапать.
Запитання для Обговорення:
Яка ваша улюблена книга?
Що найбільше подобається вам у ній?
Чому вчить ця книга?
Від писемних пам’яток до друкованої книги
«Історія — скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє».
Сервантес 3 давніх-давен на світі не було книжок, бо люди не вміли їх робити. «Сторінками» найперших книжок були камені, сокири, вояцькі щити, стіни печер. Бо ж не було ані паперу, ані пер чи олівців.
Пізніше люди додумалися писати на глині, але, хіба на сторінках-цеглинах багато напишеш?
Древній ассирійський цар зібрав величезну бібліотеку глиняних книг. Єгиптяни розрізали довгу чотирьохметрову стеблину нільської тростини, дотавали серцевину, розкачували її, висушували й одержували папірус. У древньому Новгороді писали на бересті. Інші народи писали на телячій шкурі.
Нарешті, китайці винайшли папір і почали в усіх країнах писати на папері.
Перша друкована книга виготовлена в Кореї з 704 по 751 рр.
Перше книгодрукування було запроваджене в Китаї в 1041 -1048 рр. ; в Європі — в середині XV ст. .
Перша слов’янська типографія заснована ПІ. Фіолем в 1491 р. в Кракові.
Перша типографія — у Вільнюсі Ф. Скориною в 20-х роках ХМ ст.
Перша точно датована російська друкована книга «Апостол» у 1564 р. була надрукована І. Федоровим та П. Мстиславцем.
Книга на Русі завжди була у великій пошані. «Велика користь буває від учення книжного. Книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку. добуваєш дорогі перли», — пише давньоруський літописець.
Дія того, шоб виготовити одну копію рукописної книги, необхідно було працювати не один місяць. Тому писарі-переписувачі раділи, коли закінчували свою роботу, на згадку залишаючи таку приписку: «Як радіє заєць, який вирвався з пастки, птах — з сітки, а боржник від лихваря, а батрак від пана, так радіє переписувач, закінчивши книгу, дописавши останню сторінку». Обгортки книг виготовлялися з дерева, грубої шкіри, інколи із заліза.
Книги були великими, важкими. Сторінки книг замикались обгортками на замок. Книгу ланцюгом приковували до полички чи стіни.
Такі книги коштували дорого, : купити їх міг монастир чи багатий чоловік. Люда намагалися удосконалити випуск книг, щоб вони буди дешевші, щоб їх могли купити прості люди.
Одним з таких людей був першодрукар Іван Федоров. Перша його книга «Апостол» (у перекладі — учень Ісуса Христа, який проповідував його вчення.
За свою давність І. Федоров був гнаний церквою І в 1572 році був змушений переїхати до Львова, де відкрив власну типографію на гроші простих людей. 24 лютого 1574 року вийшли друком книги «Азбука» і «Граматика».
На надгробній плиті написано «Друкарь книг, пред тем невиданньїх».
У світі за весь час книгодрукування вийшло понад 50 млн. назв книг, брошур, видань.
Найбільша книга зберігається в Лондоні. Надрукована вона в 1832 році. Назва її — «Пантеон англійських героїв».
Розмір книги — 5,7×3,7, а розмір букв 15 см.
Найменша книга «Муравьишки» надрукована в Японії в 1980 році, її
Розмір — 1,4×1,4 см.
Анатомія книги
Кожна книга, яку ви взяли в руки, має свій «верхній одяг». Це може бути Паперова обкладинка чи Палітурка , на яку часто одягають суперобкладинку.
Корінець виготовляється з тканини, шкіри чи її замінників і служить для з’єднання двох палітурок.
Каптал — бавовняна або шовкова шворка з щільним кольоровим краєм, яка приклеюється до верхнього і нижнього корінців книжкового блоку для покращення зовнішнього вигляду книги і кращого скріплення блоку.
Відкривши книгу, ми побачимо подвійний щільний листок паперу. Такий же листок є і в кінці книги. Це — форзац, який служить для з’єднання палітурки з книжковим блоком.
Перша сторінка книги називається Титульним листком І містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги; місто, в якому книга видана, назва видавництва і рік видання.
Ф Ронтиспис — малюнок, портрет автора або людини, якій присвячена книга, розміщений зліва від тильного листка.
Колонцифра — порядковий номер сторінки чи лчика книги, розміщений на одному з полів смуги. На книгах, що видані на гарному папері і з красивими палітурками, інколи є смужка-закладка — Ляссе, яка зручна під час користування книгою.
Продовжимо молодість книги
Купили нову книгу. Як приємно взяти її в руки нову, гарну, яскраву. Як радує вона нас не тільки містом, але і зовнішнім виглядом.
Між тим, скільки зустрічається книг-калік, книг-інвалідів, які одержали каліцтва від своїх читачів.
Щоб зберегти книгу, для цього потрібно обережно поводитися з нею, вживати деякі профілактичні заходи.
Книги бояться сонячних променів: не читайте книги на сонці;
Книги бояться вологи: не читайте книги у ванній кімнаті, на річці чи на морі, під дощем;
Книги бояться бруду і жирних плям: не читайте книги під час приготування або вживання їжі, не беріть їх брудними руками;
Книги бояться пилу: чистіть книги пилососом не рідше одного разу на тиждень;
Книги бояться комах: зберігайте літературу в шафах чи на полицях зі скляними дверцятами;
Книги бояться механічних пошкоджень: і не загинайте листки, не кладіть у книгу товстих предметів, гортаючи книгу не слиньте пальці.
Книги зі світлою палітуркою часто забруднюються. В якості профілактики — обгорніть книгу.
Дефекти книг виникають не тільки в результаті неправильного поводження з ними читачів, а й у результаті старіння чи неправильного зберігання. Тому треба своєчасно полікувати книгу: підклеїти, підшити.
Старіють книги, як не бережи,
І майже доля в них людська.
Свої у них хвороби і каліцтва,
Свої в них друзі, і свої в них вороги,
Зовсім як люди, лиш роки суворі.
Пил, холод, волога і жара — це їх напасті.
Та книги — вічні. В цьому наше щастя.
«Любіть книгу, вона полегшить вам життя, подружньому допоможе зібратися в строкатій і бурхчивій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини.
Любіть книгу — джерело знань, тільки вони можуть зробити нас духовно сильними, чесними, розумними людьми, які здатні щиро любити людину, поважати її працю і сердечно любуватися прекрасними плодами її неперервної великої праці».
М. Горький
(1 votes, average: 5,00 out of 5)