Повернення до Конституції 2004 року
Якщо провести порівняльний аналіз текстів Конституції у редакціях 1996 року та 2004 року, то головними відмінностями є форма державного правління, а саме за Конституцією 2004 року Україна проголошується парламентсько-президентською республікою, а також формування уряду відбувається коаліцією депутатських фракцій та продовжується термін повноважень парламенту до 5 років.
Редакція Конституції 2004 року вводить змішану форму державного правління — парламентсько-президентську республіку, відповідно до якої парламент має компетенційну перевагу
Щодо переваг такої форми державного правління, то слід зазначити, що парламентсько-президентська республіка завдяки збалансованій системі стримувань і противаг у владному трикутнику не тільки запобігає політичним конфліктам, але й усуває загрозу узурпації влади за умов президентського періоду в президентсько-парламентських республіках, оскільки президент, навіть у випадку збігу його партійної належності й парламентської більшості, не має вагомих конституційних повноважень
Оптимально поєднуючи президентські й парламентські елементи, організація державної влади в парламентсько-президентській республіці здатна здійснювати ефективне державне правління. Це забезпечується: її стабільністю, зумовленою, з одного боку, збереженням за президентом значних владних повноважень, а з другого — наявністю істотних важелів впливу на уряд з боку Парламенту; її гнучкістю, що пояснюється правом парламенту на усунення в будь-який час прем’єр-міністра й уряду, що створює можливість своєчасного коригування політичного курсу відповідно до настроїв електорату, чим значно зменшує небезпеку конфліктів між виконавчою владою й парламентом.
Право ж Президента у чітко визначених Конституцією випадках розпускати Парламент і призначати нові вибори стає могутньою зброєю проти виникнення частих урядових і парламентських криз.
Гнучкість моделі парламентсько-президентської республіки, яка реалізується в конституційних положеннях, залежно від наповнення її політичним змістом, від конкретної політичної практики держави, дозволяє долати політичні кризи на підставі конституційних норм.