Попередження суїцидальної поведінки серед підлітків
Соціально-психологічні, індивідуально психологічні
Та особистісні чинники виникнення та перебігу
Суїцидальної поведінки у молоді
До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та юнаків, відносять:
— серйозні проблеми у сім’ї;
— відвернення однолітків;
— смерть улюбленої або значущої людини;
— розрив стосунків з коханою людиною;
— міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
— проблеми з дисципліною або із законом;
—
— тривале перебування у ролі жертви або «козла відпущення» ;
— розчарування успіхами у школі чи інституті, або невдачі у навчанні;
— високі вимоги у навчальному закладі до підсумкових результатів учбової діяльності ;
— проблеми із працевлаштуванням і погане економічне становище, фінансові проблеми;
— небажана вагітність, аборт і його наслідки ;
— зараження СНІД або хворобами, що передаються статевим шляхом;
— серйозні тілесні хвороби;
—
Якщо конкретизувати негативні сімейні чинники, які впливають на суїцидальність підлітків і юнаків, то до їх числа належать:
— психічні відхилення у батьків, особливо афективні ;
— зловживання алкоголем, наркоманія або інші види анти су спільної поведінки у сім’ї;
— сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім’ї;
— насилля у сім’ї ;
— недостача уваги і турботи про дітей у сім’ї, погані стосунки між членами сім’ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;
— часті лайки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім’ї;
— розлучення батьків, ухід одного з них із сім’ї або його смерть;
— часті переїзди, зміна міста проживания сім’ї;
— надто низькі або високі очікування і боку батьків по відношення до
Дітей;
— зайва авторитарність батьків;
— відсутність у батьків часу і недостатня увага до становища дітей, нездатність до виявлення прояву дистресу і негативного впливу оточуючої дійсності.
Психологи вважають, що деякі риси особистості юної людини також можуть бути пов’язані із суїцидальною поведінкою, зокрема:
— нестабільність настрою або його надмірна мінливість;
— агресивна поведінка, злобність;
— антисоціальна поведінка;
— схильність до демонстративної поведінки;
— високий ступень імпульсивності, схильність до необдуманого ризику;
— дратівливість;
— ригідність мислення;
— погана здатність до подолання проблем і труднощів ;
— нездатність до реальної оцінки дійсності;
— тенденція «жити у світі ілюзій та фантазій»;
— ідеї переоцінки власної особистості, що змінюються переживаннями нікчемності;
— легко виникаюче почуття розчарування;
— надмірна пригніченість, особливо при несуттєвих нездужаннях або невдачах;
— надмірна самовпевненість;
— почуття приниження або страху, що приховуються за проявами домінування, відвернення або демонстративної поведінки щодо друзІв-однолітків або дорослих;
— проблеми з визначенням сексуальної орієнтації:
— складні неоднозначні стосунки з дорослими, включаючи батьків.
Мотивами суїцидальної поведінки школяра можуть бути наступні:
— шкільні проблеми;
— втрата близької, коханої людини;
— ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагітність;
— переживання, образи;
— самотність, відчуженість;
— неможливість бути зрозумілим, почутим;
— почуття провини, сорому, невдоволення собою;
— страх покарання, тортури;
— почуття помсти, протесту, загрози;
— бажання привернути до себе увагу, визвати співчуття;
— ухід від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.
Суїцидологи зазначають, що абиякі несподівані або драматичні зміни, що впливають на поведінку підлітка чи юнака, абиякі зміни в їх поведінці, словесні й емоційні ознаки слід сприймати всерйоз. До них відносяться:
— втрата інтересу до звичних видів діяльності;
— раптове зниження успішності навчання;
— незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
— погана поведінка у навчальному закладі;
— незрозумілі або такі, що часто повторюються, зникнення з дому і прогули у школі чи ПТНЗ;
— збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотиків;
— інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях.
При появі цих явиш слід звернути особливу увагу на підлітка або юнака чи дівчину.
Далі слід бути уважними до наступних поведінкових, словесних, емоційних, депресивних ознак суїцидальної загрози.
Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:
— будь-які раптові зміни у поведінці і настроях, особливо тих, що віддаляють від близьких людей;
— схильність до необачних і безрозсудних вчинків;
— надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
— відвідування лікаря без очевидної необхідності;
— розлучення з дорогими речами або грошима;
— придбання засобів скоєння суїциду;
— підведення підсумків, приведення справ до порядку, приготування до уходу;
— нехтування зовнішнім виглядом.
Словесні ознаки суїцидальної поведінки:
— упевнення у безпорадності і залежності від інших;
— прощавання;
— розмови або жарти щодо бажання померти;
— повідомлення про конкретний план суїциду;
— подвійна оцінка значущих подій;
— повільна, маловиразна мова;
— висловлювання самозвинувачень.
Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:
— амбівалентність, подвійність емоцій і почуттів;
— безпорадність, безнадійність;
— переживання горя;
— ознаки депресії;
— почуття провини або відчуття невдачі, поразки;
— надмірні побоювання або страхи;
— почуття власної малозначущості;
— неуважність, розсіяність або розгубленість.
Ознаки депресії у дітей, що схильні до суїциду:
— сумний настрій;
— втрата властивої дітям енергії;
— зовнішні прояви журби;
— порушення сну;
— соматичні скарги;
— зміна апетиту або ваги;
— погіршення успішності навчання;
— зниження інтересу до навчання;
— страх невдачі;
— почуття неповноцінності;
— самообман — негативна самооцінка;
— почуття «заслуженого» відторгнення;
— помітне зниження настрою при найменших невдачах;
— надмірна самокритичність;
— зниження рівня соціалізації;
— агресивна поведінка.
Депресивні прояви підлітків із суїцидальною поведінкою:
— сумний настрій;
— почуття скуки, нудьги;
— почуття втоми;
— порушення сну;
— соматичні скарги;
— непосидючість, неспокійність;
— фіксація уваги на дрібницях;
— надмірна емоційність;
— замкненість, скупість;
— розсіяна увага;
— агресивна поведінка;
— неслухняність;
— схильність до бунту;
— зловживання алкоголем або наркотиками;
— погана успішність навчання;
— прогули у школі, ПТНЗ, ВНЗ.
Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі й врахувати в роботі наступні фактори ризику суїциду:
— висока конфліктність спілкування;
— ізоляція підлітка у класі чи групі;
— несприятливе сімейне оточення;
— спадковий фактор;
— неадекватна самооцінка;
— конфлікт, психотравмуюча ситуація;
— різка зміна у поведінці;
— асоціальний спосіб життя;
— егоцентризм;
— втрата членів сім’ї, погані стосунки.