Формування позитивної мотивації до вивчення математики у дітей з особливими освітніми потребами
Формування позитивної мотивації до навчання та актуалізація пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів в умовах сучасної школи.
Докорінне реформування й удосконалення сучасної корекційної педагогіки потребує від вчителя безперервного оновлення теоретико — методологічного підгрунтя, створення умов для розвитку і самореалізації особистості з особливими освітніми потребами.
Забезпечити глибоке й міцне засвоєння учнями знань і вмінь — одне з головних завдань, що стоять перед вчителем. Його здійсненню сприяють методи,
Формування обчислювальних навичок — важка й не цікава для учнів робота, якщо вчасно не вносити різноманітність в її організацію. Однією з педагогічних умов, від якої залежить ефективність уроків та підвищення рівня розумової та пізнавальної активності є рівень їх працездатності. Працюючи над цією проблемою застосовую різні методичні прийоми та методи, що розширюють пізнавальні можливості та здібності
Низький рівень самостійності у виконанні завдань особливо виявляється тоді, коли учням необхідно виконати розумові, інтелектуальні дії, визначити мету і завдання діяльності, шляхи їх досягнення, спланувати хід виконання завдань, проконтролювати результати.
Сучасний урок — це педагогічний твір, вчитель вносить в нього свою творчість, свій методичний почерк. Це урок, насичений різномаїттям навчальних ситуацій, де діти охоче вступають в діалог з вчителем.
Розвиток математичних уявлень дитини з інтелектуальною недостатністю в більшій мірі залежить від якості педагогічних умов, в яких вона навчається.
Принципи навчання в спеціальній школі практично не відрізняються від звичайних дидактичних принципів, але специфіка навчання дітей з розумовою відсталістю вносить свої корективи. Навчання — процес, що складається з викладання та навчання учнів .
Корекційний вплив на дитину з проблемами в розвитку складається, перш за все, в формуванні психологічних механізмів діяльності. Для дітей даної категорії характерна загальмованість, нездатність диференціювати прості об’ємні форми, неповнота і погане утримання в пам’яті просторових відношень. Учні з інтелектуальною недорозвиненістю схематично і неконкретно розв’язують задачі. Приступають до виконання завдань без необхідної попередньої орієнтації в ньому, без активної розумової роботи над планом розв’язання.
Вади мовленнєвого розвитку дають відбиток на відповідях дітей, на розумінні змісту задачі.
В зв’язку з присутністю у розумово відсталих учнів ряду ускладнень при вивченні математики, існують особливості навчання предмету.
— Діти засвоюють матеріал повільно, з великими ускладненнями, при цьому витрачаючи чимало зусиль, тому потрібно дозовано подавати матеріал.
— Без довготривалої підготовки дітям складно засвоювати матеріал.
Завжди є пропедевтичний період.
— Матеріал закріплюється і повторюється на кожному уроці.
— Матеріал подається шляхом узагальнення спостережень над конкретними явищами дійсності, практичних операцій над предметами.
— У дітей з порушенням інтелекту активніше працює права півкуля — образна пам’ять, тому слід обов’язково використовувати наочність, лічильний матеріал, дидактичні ігри, натуральні предмети. Матеріал потрібно робити більш образним, емоційним, таким, що запам’ятовується.
Для формування математичних уявлень необхідні розвиток пізнавальної активності, зацікавленості до вивчення предмету. Не важливо проводиться стандартний урок чи нестандартний, урок повинен бути робочим і цікавим, а на цікавому уроці працює кожен і працюють всі. Використати один метод ізольовано неможливо, тому, як правило, використовую декілька методів:
Мовленнєві ;
Практичні ;
Наочні .
Намагаюся, щоб всі учні класу знаходилися в полі зору. В разі, коли за своїм психічним станом учень не в змозі працювати самостійно, пояснюю матеріал йому індивідуально. Для попередження швидкої втомлюваності чи зняття її перемикаю учнів з одного виду діяльності на іншу, урізноманітнюю види завдань.
Зацікавленість до уроку підтримую, використовуючи дидактичний матеріал, вводячи в урок ігрові моменти.
Виключно важливе значення має доброзичливий тон вчителя, увага до дитини, заохочення будь — яких його успіхів. Темп уроку підбираю відповідно до можливостей класу.
Дуже важливим є зв’язок нових знань і вже засвоєних, але по причині розумових вад цей процес у дітей — олігофренів ускладнений.
Мінімум отриманих знань в спеціальній школі повинен стати базою для подальшого формування і поглиблення професійних навичок, необхідних для адаптації в самостійному житті. Тому обов’язково проводжу на кожному уроці повторення раніше вивченого матеріалу.
Інноваційна діяльність на уроках математики в спеціальній школі пов’ язана з рекомендаціями корекційних спеціалістів , які розробляють рекомендації по розвитку психічних, мовленнєвих функцій в процесі урочної діяльності. Для деяких учнів розробляються індивідуальні програми навчання.
Навчання математиці в спеціальній школі направлене на привиття первинних професійних компетенцій та професійної орієнтації. З цією метою на уроках математики пропоную учням розв’ язувати задачі практичного спрямування, з якими їм доведеться зустрічатися в повсякденному житті та виконувати практичні роботи.
Інноваційна діяльність на уроках математики направлена на розвиток пізнавальної активності учнів, формування позитивної мотивації до навчання через проведення різних типів уроків ;
Використання проектної діяльності учнями;
Удосконалення системи методичної роботи через:
— участь у семінарах, педагогічних конкурсах;
— участь у виставках матеріалів передового педагогічного досвіду;
— підвищення кваліфікації;
— участь у роботі творчої групи;
— узагальнення досвіду роботи у вигляді публікацій;
— участь в експериментальній роботі;
— тісний взаємозв язок з кафедрою корекційної педагогіки ДОІППО, співпраця з науковими консультантами, педагогами — дефектологами;
— презентація досвіду на науково — практичному семінарі вчителів корекційних шкіл.
У відповідності до Програми розвитку «Соціалізація особистості в загальноосвітньому просторі спеціальної школи» створено і реалізовано учительський проект з залученням батьків та учнів школи «Тиждень математики в спеціальній школі».
Основна задача викладання математики в корекційній школі — організація навчання таким чином, щоб навчити всіх учнів незалежно від стану їх
Здоров’я, наявності фізичного та розумового недоліку вмінню самостійно добувати знання, вмінню навчатися. Розумово відсталі учні мають труднощі з засвоєнням навчального матеріалу, виконанням практичних та самостійних робіт, так як мають нестійку увагу, короткочасну пам’ ять, слаборозвинене логічне мислення, недостатній рівень контрольних дій.
Сьогодні важко уявити навчальний процес без широкого використання інформаційних технологій. Використання комп’ ютерних та мультимедійних ресурсів на уроках дає простір для реалізації можливостей кожної дитини, робить навчання успішним і комфортним, особистісно — орієнтовним і мобільним, а також оптимізує навчальний процес.
Різні інформаційні матеріали стимулюють увагу за рахунок зорового і слухового аналізаторів. В учнів підвищується зацікавленість до вивчення математики, швидше розвиваються навички самостійності. Різноманітні електронні матеріали на уроках математики дають змогу здійснювати швидку зміну одного виду діяльності іншим.
Використання комп’ ютера дає змогу розширити творчі можливості вчителя, дозволяє робити уроки більш інтенсивними, цікавими та різноманітними. Створення слайд-фільму, електронного додатку до уроку, збагачує професійну палітру вчителя. Звичайно, підготовка уроку з використанням сучасних технологій потребує багато часу для пошуку, систематизації та оформлення інформації.
Такі інновації особливо ефективні при вивченні нового матеріалу, на повторювально — узагальнюючих та інших типах уроків.
Уроки — презентації забезпечують більш високий рівень засвоєння інформації в порівнянні з традиційними методами, підвищують інтерес до конкретної теми і предмету в цілому.
Для учнів 8 класу розробила цикл мультимедійних уроків за темою: «Міри площі. Площа прямокутника, квадрата».
Використання ІКТ допомагає підготовці учня, що має вади розвитку, до самостійного життя в умовах інформаційного суспільства: розвиває мислення, комунікаційні здібності, формує вміння приймати оптимальне рішення, формує інформаційну культуру. Процес навчання математики дітей зі стійкими інтелектуальними вадами є одним із найскладніших.
Адже система математичних знань базується на достатньому розвитку таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які ушкодженні в учнів спеціальної школи найбільшою мірою.
Для досягнення поставленої мети уроку використовую такі дві схеми:
1.Здивування — інтерес — запитання — роздуми — висновок.
2.Практика — навчання — практика.
При цьому формування системи математичних знань у розумово відсталих школярів досягається за допомогою основних принципів та методів організації навчання.
Працюючи за першою схемою, застосовую інноваційні теорії, а саме: 1. Інтерактивні методи навчання:
— » Мікрофон» ;
— » Робота в парах»;
— «Два — чотири — всі разом» .
Уроки проходять ефективніше та якісніше, ніж стандартні. Це дає хороші результати при вивченні нових тем, сприяє розвитку сприймання мислення й уваги.
2.Дидактичні ігри «Відпочинь та поміркуй», «Відгадай фігуру, «Будь уважний», «Концентрація уваги» та інші дозволяють зробити цікавим одноманітний матеріал, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, коригують її довільну увагу, пам’ ять. 3. Математичні диктанти, графічні диктанти дають змогу здійснювати корекцію самоконтролю та самооцінки, створюють умови для корекції уваги, просторової орієнтації учнів.
4.Елементи програмованого навчання допомагають при фронтальній роботі з класом одночасно здійснювати індивідуальну роботу.
Інновації на уроках математики спонукають дітей бути активними, не боятись помилитися, вчитися висловлювати свої думки. Усі учні класу беруть активну участь на уроці, зникає психофізична загальмованість, здійснюється корекція логічного мислення, підвищується самооцінка.
Працюючи за другою схемою, показую зв’язок набутих знань із сьогоднішнім або майбутнім життям кожного, рідних чи близьких.
Така побудова уроку є втіленням основного завдання математики в школі — навчити учнів застосовувати набуті знання, вміння та навички у звичайному житті.
Умови ефективного застосування знань на практиці:
1.Дотримання єдності засвоєння та застосування знань.
2.Зміцнення зв’язків навчання із життям, практикою, актуалізація і використання в навчанні життєвого досвіду дітей.
3.Систематичне включення учнів в практичну діяльність, яка вимагає використання набутих знань:
— спочатку пригадування правил, а потім стимулювання до виконання роботи;
— виконання завдання у життєвих ситуаціях ;
— виховання звички обдумувати способи роботи, звертатися до довідкової літератури;
— стимулювання поєднувати практичні дії зі словом;
— формування узагальнюючих способів дій для уникнення штампів у використанні знань.
4.Заохочення і підтримка учнів.
Упродовж навчання потрібно повсякчас розширювати уявлення розумово відсталих учнів про значення математики у житті людини. Дуже цікавлять школярів факти з біографії видатних математиків.
Практичні роботи, які виконують учні на уроках математики, розвивають пізнавальну діяльність та ефективні для корекції уваги й логічного мислення.
Таким чином, використання інноваційних та інформаційних технологій на уроках математики в спеціальній школі розширює можливості самостійної, творчої діяльності учнів, стимулює засвоєння ними складного матеріалу, веде до інтенсифікації всього навчального процесу.
Складаючи та підбираючи завдання, враховую рівень знань кожного учня, рівень здатності самостійно працювати. Так, для дітей зі слабкими знаннями складність завдань та їх кількість зменшую. Змінюю і додаткові вказівки щодо виконання завдань.
Отже, залучаючи учнів до самостійної роботи забезпечую активність кожного у вивченні математики. З цією метою використовую на уроках картки з диференційованими завданнями, продуману послідовність завдань, коментування і наочність. Привчаючи дітей до самостійного розв’язання проблеми, спрямовую їх на пошук. Постановка проблемних завдань на різних етапах уроку, використання інтерактивних вправ, ігор, завдань : «Продовж речення», «Математичне лото», «Ланцюжок», » Відгадай фігури», «Мені вдалося», бліцопитування та інші — все це активізує пізнавальну діяльність учнів, дає їм змогу свідомо засвоювати матеріал, набувати дослідницьких умінь.
Залучення учнів до проведення практичних робіт з математики, до посильної проектної діяльності — один з ефективних засобів підвищення їхнього інтересу й активності на уроках.
Значно активізують пізнавальні можливості дітей домашні завдання, коли доводиться самостійно працювати з додатковою літературою, підбираючи цікаві завдання та математичні факти.
Активізація пізнавальної діяльності у корекційній школі без розвитку пізнавального інтересу не тільки важка, але й майже неможлива. Ось чому в процесі навчання я постійно намагаюся пробуджувати, розвивати і зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як міцний засіб підвищення якості знань.
Пізнавальний інтерес, як і будь — яка риса особистості, розвивається й формується в діяльності, насамперед в навчанні. Інтерес пробуджує і підкріплює навчальний матеріал, який є для учня новим, невідомим, вражає його уяву. Учні дивуються, коли пропоную їм задачу цікавого та пізнавального змісту.
Але пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися тільки яскравими фактами. Ще К. Ушинський писав: «Предмет, щоб стати цікавим, має бути частково новим, а частково знайомим». Проте не все в навчальному матеріалі може бути цікавим для учнів. Щоб пробудити бажання вчитися, розвиваю потребу учня займатися пізнавальною діяльністю. Шлях до цього лежить через різні види заохочення та стимулювання навчальної діяльності.
Наприклад, учні, що якісно і швидко справляються з завданням, активно залучаються до надання допомоги іншим дітям.
Гарний результат дають усні колективні розминки, які займають небагато часу і потребують хорової відповіді. Наприклад: Опитування по темі «Кути» в 8 класі:
1. Розгорнутий кут.
2. Половина прямого кута.
3. Сума суміжних кутів.
4. Одна сота повного кута.
5. Прямий кут.
Фізкультхвилинки, які є обов’язковими на уроках в спеціальній школі, використовую не тільки для підвищення рухової активності та зняття втоми, але й для відпрацювання математичних правил в ігровій формі.
Наприклад:
1. Пропоную завдання з правильними і неправильними відповідями. Якщо відповідь правильна — руки вгору, неправильна — руки в сторони.
2. Називаю парне число — присіли, непарне — встали.
У навчанні та вихованні дітей існують значні резерви, але на практиці вони реалізуються лише частково через недостатню позитивну мотивацію.
Причин такого стану справ декілька: по-перше, до кінця не розкриті всі мотиви, у силу яких усі діти різного віку з різними індивідуальними особливостями включаються в навчання, спілкування, зацікавлюються набуттям нових особистісних якостей, знань, умінь, навичок; по-друге, серед самих дітей існують великі індивідуальні відмінності, у силу яких те, що значиме для однієї дитини, може не являти інтересу для іншої, по-третє, сама мотивація, яку ми розуміємо як сукупність актуально діючих мотивів ситуаційно виявляється мінливою, тому те, що підходить для стимуляції навчальних і виховних інтересів в одних ситуаціях може бути неадекватним для інших.
На етапі пояснення нового матеріалу застосовую такий метод мотивації учіння: показую місце і значення цієї теми в подальшій діяльності, використання її в інших науках, прикладний її зміст, можливості продовжувати навчання після школи. Під час пояснення нового матеріалу намагаюсь наводити приклади з життя, складаю задачі з використанням імен учнів класу, оточуючих величин. Використовую я й інші прийоми й методи стимулювання учня: похвала перед класом; запис в щоденнику; похвала на батьківських зборах.
При поясненні нового матеріалу досить ефективним вважаю метод доцільності задач. Він полягає в тому, що перед поясненням нового матеріалу розв’язую його прикладну задачу, яка приводить до вивчення даної теми. Цей метод найприродніший, адже математика виникла, як наука, із задач, розвивається і потрібна суспільству як засіб для розв’язання важливих життєвих задач.
Навчальні методи доцільних задач дозволяють: краще зрозуміти мету вивчення теми; полегшити сприйняття учнями нового матеріалу; уникати формалізму в знаннях учня. Часто цей метод поєдную з дослідницьким методом. Наприклад, дослідницьким шляхом можна встановити, що вписаний кут у два рази менший від відповідного центрального.
Практика показала, що коли учень відчує радість успіху й підтверджується цей успіх високою оцінкою, то це найкращий стимул, хай навіть ця оцінка дещо завищена.
Великий потенціал у формуванні позитивної мотивації до навчання мають батьки, тому тісно співпрацюю з ними.
Розкриття динаміки і стану розробки даної проблеми на основі аналізу особистого досвіду.
На основі аналізу особистого досвіду можу зробити висновок, що в результаті роботи над проблемою, систематичного використання на уроках математики спеціальних вправ, задач, тестів, інших форм роботи, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей, активізацію розумової діяльності дітей підвищився інтерес учнів з особливими освітніми потребами до вивчення математики та якість математичної підготовки;
Школярі змінили ставлення до математики, як до абстрактної науки й починають бачити в ній прикладний зміст та інструмент до оволодіння іншими предметами та майбутньою професією; змінилися на краще взаємини з учнями, далекими від математики;
Переважна більшість школярів оволодіває математикою відповідно до рівня розвитку своїх пізнавальних здібностей;
Спостерігається підвищення рівня розвитку мислення, уваги, пам’яті;
Почали активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.
Під час роботи над проблемою протягом періоду апробації впевнилася, що ефективності навчального процесу, активної взаємодії та зацікавленості розумово відсталих учнів до вивчення математики можливо досягти використовуючи групові, колективні та індивідуальні форми роботи, а також різноманітні форми та прийоми роботи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)