Генріх Гейне
Генріх Гейне народився в місті Дюссельдорфі на Рейні. Рейнська область у Німеччині вважалась економічно більш розвиненою, ніж інші. Тут у 1805 р. з приходом французьких військ були відмінені феодальні повинності і введено прогресивніше, буржуазне законодавство.
Таким чином, Гейне з ранніх років бачив перед собою не тільки феодальну відсталість країни, але й паростки нової, буржуазної Німеччини.
Гейне навчався в університетах Бонна, Геттінгена і Берліна, де вивчав юридичні науки, філософію і літературу. В Берліні він слухав лекції філософа
З дитинства вихований на ідеях Просвітництва, схилявся перед творчістю Вольтера, Дідро, Бомарше, Руссо. Наприкінці 1820-х років Гейне вже був автором «Книги пісень», яка уславила його ім’я, та чотирьох томів романтичної прози — «Дорожніх картин». Романтична щирість віршів та прози Гейне забезпечила йому
На диво крилата легкість музи Гейне, грайлива іронічність, звучність і музикальність його рядків, їх оманлива простота — все це привернуло до його віршів не лише читачів, але й численних перекладачів. Життя не пестило поета. Хоч писав він дуже багато, заможним не став.
У дні особливої матеріальної скрути був змушений звертатися за допомогою до багатих родичів або високих меценатів.
У 1831 р. Гейне назавжди покинув Німеччину через політичні переслідування і до кінця своїх днів жив у Франції. Подорожувати по землі Батьківщини він любив найбільше, про що свідчать його «Дорожні картини». Гейне був новатором в усіх поетичних жанрах; оновив німецьке віршування, вніс у нього повінь свіжих тем, ідей, образів. Його мудра, вишукана іронія і щирий ліризм творили в поезії чудовий сплав. З роками в творах Гейне відчутнішим стає реалістичний струмінь, хоч їм завжди притаманні й романтичні риси.
Великим був вплив Гейне на світову лірику і сатиру. Його ритми та образи, його тематика й проблематика відчутні в творах багатьох поетів XIX ст. Лірична сповідальна проза XX ст. багатьма своїми здобутками зобов’язана «Дорожнім картинам» Гейне.
В Україні серед тих, хто знав і шанував поезію автора «Книги пісень», першим слід назвати Тараса Шевченка. Німецького поета перекладали українською мовою І. Франко, Л. Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра, А. Малишко та ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)