Урок-тренінг зі світової літератури «Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне розв&;apos;язання проблеми добра і зла»
Мета уроку : розглянути основи філософської концепції Гете про закон єдності і боротьби протилежностей, його втілення в трагедії; довести, що Фауст і Мефістофель — «вічні образи» світової літератури; формувати етичні погляди на світ; пробуджувати в учнів філософський інтерес до власної особистості; навчити висловлювати своє ставлення до запропонованих проблем та аргументувати свою точку зору; розвивати логічне мислення, творчі здібності та творчу уяву гімназистів, навички групової роботи; розвивати вміння аналізувати текст у єдності
Обладнання: портрет Й. В. Гете, тексти «Фауста», девіз-епіграф до уроку, листки з уривками твору для перевірки домашнього завдання, плакат «Правила роботи на уроці»; таблички із позначками груп, «Конверти допомоги із завданням для груп, ілюстрації Е. Делакруа та А. Ліцена-Майєра, що зображують Фауста і Мефістофеля.
Тип уроку: Урок-тренінг
Завдання уроку:
Закріпити відомості про драматурга; Охарактеризувати Фауста, Мефістофтеля та Маргариту; Активна робота в групах;
Девіз-епіграф до уроку: Людина пізнає світ через пізнання
Самої себе, а себе — через пізнання світу.
Й. В. Гете
Хід уроку
№ етапу уроку | Етапи уроку-тренінгу | Час |
І | Організація класу | 1 хв |
ІІ | Мотивація навчальної діяльності | 1 хв |
ІІІ | Очікування | 2 хв |
IV | Знайомство | 2 хв |
V | Правила роботи на уроці | 1 хв |
VI | Розминка. Вправа «Інтерв’ю по колу» | 3 хв |
VII | Зворотній зв’язок. Вправа-опереджаюче завдання «Цитатна реконструкція» | 2 хв |
VIII | Інформаційна сторінка. Слово вчителя | 1 хв |
IX | Дослідницька робота в групах. Вправа «Конверт допомоги» | 16 хв |
X | Рефлексія. Узагальнення роботи в групах. Проблемні питання. | 2 хв |
XI | Прощання. Робота з девізом-епіграфом до уроку. «Вільне письмо» | 8 хв |
ХІІ | Повідомлення домашнього завдання | 1 хв |
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ральфу Велдоу Емерсону — одному з найвидатніших мислителів і письменників США належать слова: «Все життя — це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш — тим краще». І дійсно, людина йде з життя, але після неї залишається її творчість.
Фауст — головний персонаж трагедії Гете постає перед нами як певна людина, яка має свою долю, і як символ людини взагалі, у якій читач упізнає власні духовні пошуки. Ми разом із Фаустом шукаємо істину, щоб зрозуміти сенс і свого власного існування. Дорожча не та істина, що сприймається на віру, а та, що здобута власним досвідом.
Істину людина повинна сприйняти не лише розумом, а й усім серцем; це має бути особистісно сприйнята істина.
Істина має носити активний характер і виявлятися у вчинках людини.
Істина має бути співвіднесена із загальними законами Всесвіту, з природою. А природа в Гете — радісна, прекрасна і любляча, інша назва її — Бог.
Тому на сьогоднішньому уроці-тренінгу ми з вами спробуємо розв’язати діалектичну проблему добра і зла на прикладах персонажів трагедії німецького письменника Гете «Фауст».
ІІІ. Очікування.
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? . Наприклад, я очікую від сьогоднішнього уроку, що всі учні будуть активними, будуть пошуковими.
Якщо ваші очікування здійсняться, то ви станете співавторами ось цієї «Книги пошуку». Саме тому девізом нашого уроку є слова Й. В. Гете «Людина пізнає світ через пізнання самої себе, а себе — через пізнання світу»
Я бажаю вам сьогодні бути: найкращим, найрозумнішим, найпершими у пізнанні життєвих категорій, закликаю вас до краси і добра.
Саме це ви і визначите самостійно завдяки аркушам самооцінки «Життєві істини».
Очікування | Знайомство | Розминка. «Інтерв’ю по колу» | Домашнє завдання. Вправа-опереджаюче завдання «Цитатна реконструкція» | Дослідницька робота в групах. Вправа «Конверт допомоги» | Рефлексія. Узагальнення роботи в групах. Проблемні питання. | Прощання. Робота з епіграфом. «Вільне письмо». |
IV. Знайомство.
Ну що ж, а зараз давайте познайомимось. Я — митець — я прагну до створення нового.
V. Правила роботи на уроці.
Мої очікування збудуться, якщо ви будете використовувати правила для роботи на сьогоднішньому уроці:
Правило піднятої руки . Бути толерантним . Слухати і чути . Бути активним . Відповідати швидко, вчасно . Бути дослідником . Бути креативним
VI. Розминка. Вправа «Інтерв ‘ Ю по колу»
Завдання — задаючи питання по черзі, розповісти про життєвий і творчий шлях Гете. Кожен може задати одне питання своєму сусіду справа. Почнемо з мене: Сучасники називали Йоганна Вольфганга Гете «Зевсом європейської культури».
Назвіть роки життя Й. В. Гете.
VII. Зворотній зв’язок. Вправа-опереджаюче завдання «Цитатна реконструкція» .
Вам було надане опереджаюче завданя: читаючи трагедію «Фауст», вставити пропущені слова. Визначте, кому з героїв належать ці вислови
1. І я… : «Була спочатку Дія»
2. А все, що ви звете гріхом,
Чи згубою, чи просто злом,-
… моя стихія рідна
3. … мені у шати ті вбиратись,
Турбот життя й на них лежить печать.
Я застарий, щоб тільки гратись,
Замолодий, щою не бажать
4. Ти зрозумій, не в насолодах діло,
В стражданнях радощі відчути я готов,
… в розпачі, в ненависті любов
5. Навіщо стільки мови?
Бери абиякий листок,
А підписатися — вточи краплину….
Складіть слово з перших літер вставлених слів. Як ви думаєте, чому саме це слово є ключовим сьогодні на уроці?
VIII. Інформаційна сторінка. Слово вчителя.
Так, адже кожна людина у своєму житті шукає істину. Шукав її і німецький письменник і філософ Й. В. Гете. Шукав істину і його герой — доктор Фауст.
Усі явища складаються з протилежностей. День і ніч, тепло і холод, життя і смерть, добро і зло, інь і янь… Все перебуває у зв’язку, доповнюється одне одним. Немає протилежностей без єдності, і немає єдності без протилежностей. Без цього зіткнення, цієї боротьби неможливий рух уперед.
Все, що існує, наче дві сторони однієї медалі.
Сам Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він вважав, що не тільки сумніви та пошуки Фауста, а й іронія Мефістофеля є сутністю його власного існування. Ця єдність і постійна боротьба протилежних начал у людині і є шляхом її духовного розвитку.
Мефістофель творить добро тому, що він не дає людині заспокоїтись, зупинитися, духовно заснути, бо з точки зору просвітників — це найтяжчий гріх. Мефістофель все заперечує, а тому він потрібен людині, бо заперечення — це початок нового шляху, нового пошуку, нової відповіді. Це потрібно людині, яка шукає істину.
ІХ. Дослідницька робота в групах. Вправа «Конверт допомоги»
А зараз ми поділимось на групи за вічними і незмінними елементами стихій, на яких формується світ: «Вода», «Вогонь», «Повітря», «Земля».
Вони доповнюють один одного і не могли б існувати окремо. У кожній з них своя сила, і навіть магія. Тому завдання груп — не лише дати відповіді на питання, які ви знайдете в конвертах, а й за можливості доповнити відповіді інших груп.
Завдання для групи 1 — «Вогонь»
Порівняйте образи Мефістофеля та Фауста. Чим продиктовано поведінку кожного з них? Яку роль відіграє Мефістофель у житті Фауста?
Очікувана відповідь
Фауста та Мефістофеля об’єднує неординарність, а різнить призначення. Фауст і Мефістофель — антиподи, як і Мефістофель з Богом. Місія Мефістофеля в цьому світі — показати ницість людську.
Він не змушує людей грішити, торгувати своєю совістю та душею; навпаки, він залишає людям право вибору: «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого». Таким чином, велика роль Мефістофеля не лише в житті Фауста, але й в ідейному змісті трагедії.
Фауст — не просто узагальнений, типовий образ прогресивного ученого. Під час суперечки на небесах він представляє все людство, хоч і належить до найкращої його частини. Таким чином, він символічно являє собою людську популяцію; його доля та життєвий шлях не просто алегорично відображають усе людство, а начебто вказують на «здоровий рецепт» існування кожної людини: живи спільними інтересами, твори, працюй задля загального добробуту — у цьому є щастя. Мефістофель — дух руйнування, але водночас ворог бездумної нерухомості та сила, що протистоїть застою, бездіяльності. Він — скептик, який зневажає людську природу й упевнений, що знає про неї всю правду: рід людський нікчемний, слабкий, якому притаманні вади та низькі пристрасті, егоїзм і безпомічність.
Його роль є двоякою. Як особистість Мефістофель протистоїть Фаусту своєю невірою в добро, у гуманістичну сутність людини. Він розкриває людські слабкості, заплутаність та несправедливість людських стосунків; усе низьке та непристойне сприймає як норму буття на землі. Іавтор, і Мефістофель розуміють та декларують діалектичну творчу роль заперечення.
Завдання для групи 2 — «Земля»
Охарактеризуйте образ Маргарити. Чи закономірним є фінал життя Маргарити? Як ви думаєте, чому Маргарита була прощена Богом?
Очікувана відповідь
Маргарита — проста дівчина, не має ані гострого розуму, ані глибоких знань, ані високих мрій. Вона — утілення відвертості, чистоти; земна та зрозуміла. Доброта, уміння прощати, готовність поступатися, скромність, небажання виділятись приваблюють до неї вишуканий розум і неспокійну душу Фауста.
Дівчина здатна на всеохоплююче, жертовне та вірне кохання.
Маргарита добра, ніжна і жіночна. Її думками та діями повністю керує кохання та коханий, на певний час вони цілком оволодівають нею. Вона не може чинити несправедливість, тому сумний фінал її кохання та життя логічно неминучий: її вчинки суперечать її сутності. Ми співчуваємо Маргариті, ми страждаємо разом з нею, з перших сцен її появи в трагедії відчуваючи, що дівчина приречена.
Перебуваючи в тюрмі, напередодні страти відмовившись від спасіння завдяки сповіді перед смертю, Маргарита висловлює жаль з приводу того, що «завжди була безголосою». Вона звинувачує себе в тому, що порушила заповіді, піддалась коханню та чарам Генріха-Фауста, бездумно пішла за ним. Це не прозріння, а прояв моральних позицій її внутрішнього світу. При цьому відчай героїні, бажання спокутувати провину, гостре відчуття особистої відповідальності за скоєне, відмова від будь-яких пільг підносять Маргариту на висоту страдницького душевного очищення.
Знаючи, що сонне зілля, від якого померла мати, їй дав Фауст, усвідомлюючи, що вбивство дитини було також вимушеним, своєї провини Маргарита не перекладає на коханого. І, зберігши найкраще у своїй душі, вона навіть після смерті вища за Мефістофеля. У фіналі першої частини Мефістофель, утративши сподівання вивести Маргариту із тюрми, вигукує: «Вона засуджена на муки!», але Голос з неба заперечує: «Врятована!». Бог прощає Маргариті її гріхи, і цим Гете виявляє гуманістичне ставлення до жінки, яка має право на співчуття та розуміння.
Завдання для групи 3 — «Повітря»
Проаналізуйте взаємини між Фаустом і Маргаритою. Чим закінчується їхнє кохання? На чиї плечі лягає відповідальність за наслідки їхніх взаємин?
Чому Маргарита відмовляється втекти з Фаустом із в’язниці і Фауст залишає її там?
Очікувана відповідь
Жодна із земних утіх, якими спокушає Фауста Мефістофель, ученому не до вподоби. Він прагне:
Вмістить в собі всі радощі і муки,
Все те, що людству випало на долю,-
Іглиб, і вись…
Мефістофелю вдається переконати Фауста в силі та красі кохання. Омолоджений Фауст бачить Маргариту, і в його серці прокидається жадоба кохання. Для Мефістофеля шлях до жіночого серця один — лестощі, подарунки, підкуп. Та кохання, що заполонило серце Фауста, підказує йому власний шлях до серця дівчини, і він обходиться без допомоги чорта.
Фауст і Маргарита проводять теплі вечори разом, дівчина також охоплена пристрастю і сумує за коханим.
Однак Фауст і Маргарита — люди різного соціального становища, інтелектуальної конституції, їхнє призначення різне, тому спільного майбутнього в них бути не може. Фауст, хоча і кохає щиро, не в змозі уявити собі це почуття кінцем шукань; він є егоїстом у своїй палкості ще й тому, що не може встояти перед її спокусами. Він би ніколи не отримав задоволення від такого варіанту можливого людського щастя.
Маргарита ніколи б не збагнула мети життя Фауста, тому їхні взаємини не могли мати оптимістичного фіналу. Кохання Маргарити і Фауста не мало перспективи ще й тому, що в ті часи ставлення суспільства до жінки, яка мала позашлюбний зв’язок з чоловіком, було негуманним. Однак Гете вбачає причину трагічної розв’язки любовних взаємин Фауста і Маргарити не стільки в соціальній сфері, скільки у сфері духовного розвитку героїв.
Саме це стало причиною того, що їхня зустріч у в’язниці була останньою.
Завдання для групи 4 — «Вода»
Чи змінило Фауста кохання до Маргарити? Якщо так, то яким чином? У чому подібне та відмінне в його коханні до Маргарити та Єлени?
Очікувана відповідь
Стихія кохання захопила героїв трагедії. Але любовна колізія між Фаустом та Єленою Прекрасною, утрата ними сина та родинного щастя — це зображення лише символічного кохання, у якому утілена думка просвітителів про роль античності в долі суспільства.
Суть взаємин Фауста і Маргарити — велике земне почуття,
Здатне змінювати людей. Кохання до Маргарити духовно піднесло Фауста: він зумів побачити в ній не лише красиву жінку, а й людину, у якої, хоч і обмежений, але свій внутрішній світ. Разом з тим прагнення до самоствердження в коханні приводить ученого до надмірних життєвих прагнень, до неодноразового мимовільного і трагічного порушення моральних принципів. Він добре розуміє, що винний у трагедії дівчини.
Досвід цього кохання вплинув на формування у Фауста почуття відповідальності за власні вчинки.
Кінець свого першого кохання та загибель Маргарити Фауст пережив тяжко, але прагнення діяти примушує його продовжити пошуки щастя. Нове кохання — це володіння досконалою античною красою — Єленою, як захистити від покарання Менелая він так і не зміг; життя їхнього сина Евфоріона урвалося трагічно. Ми можемо говорити про те, що перше кохання розбудило в серці Фауста «природні», найкращі риси, а друге — корисливість, звичку до споживання та збайдужіння до почуттів такого гатунку.
Х. Рефлексія. Узагальнення роботи в групах. Проблемні питання.
Сенс опозиції Фауст — Мефістофель, з одного боку — спокуса людини таємними знаннями, з іншого — перемога людяності над темними силами, що видно у фіналі трагедії. У творі отримуємо трактування Бога та Божественного. Але Бог Гете — це Бог природи і кохання.
Тож і для Маргарити знаходиться виправдання.
«Вічними» образи Фауста та Мефістофеля стали тому, що Фауст — уособлення нестримного прагнення людського духу вперед, а Мефістофель — уособлення скептичного заперечення.
Постановка проблемних питань.
Групи визначають своє ставлення до запропонованої проблеми.
Група 1. Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?
Група 2 . Чи заслуговує Маргарита, щоб її було виправдано?
Група 3. Чи вважаєте ви Мефістофеля злим і підступним?
Група 4 . Чи можна виправдати Фауста за те, що він залишив Маргариту у в’язниці?
ХІ. Прощання. Робота з епіграфом. «Вільне письмо».
Зверніть увагу на епіграф-девіз нашого уроку. Й. В. Гете вважав, що «людина пізнає світ через пізнання самої себе, а себе — через пізнання світу». Пропоную також пізнати вам образ Фауста через самих себе і написати листа від імені Фауста, використовуючи ключове слово «ПОШУК» та ключові слова до нього.
Лист має бути невеликий, за обсягом 5-7 речень, у формі вільного письма . А щоб вам краще писалося, слухайте «Симфонію №5» Людвіга ван Бетховена.
.
Орієнтовний лист
Пошук — це завжди страждання, це злети і падіння, це успіхи і розчарування, це бажання рухатися вперед. Втім, без нього життя стає буденним і нецікавим, воно втрачає сенс, як втратило для мене, доктора Фауста. Я прагнув зрозуміти таємницю буття, але не знайшов відповіді у мудрих книгах. Я так хотів дізнатися, у чому полягає істина, що навіть уклав угоду з Мефістофелем.
Був переконаний: світле кохання до милої Гретхен стане для мене найвищою цінністю, але моє втручання у життя дівчини прирекло нас чомусь на страждання.
Я побував скрізь, мандруючи у часі та просторі, побачив початок світу, багато і невтомно працював, але моя жадоба діяльності не вичерпалась, я хотів би вічно пізнавати світ, приносячи добро людям…
Перенесімось на 10 років у майбутнє. Ви — гарні спеціалісти своєї справи, ви зайшли до книжкової крамниці у пошуках необхідної літератури для своєї роботи. І ось на одній з полиць ви знаходите книгу з цікавою назвою — «Книга пошуку». Отже, презентуйте свій лист. І якщо ваші очікування від уроку справдилися, прикріпіть його до створеної на початку уроку «Книги».
Отже, це — ваше майбутнє.
Заповніть листок самооцінки «Життєві істини» і скажіть, яких результатів ви досягли на сьогоднішньому уроці.
ХІІ. Повідомлення домашнього завдання.
Прочитати поезії Й. В. Гете
«Ганімед» |
«Нічна пісня мандрівника» |
«Травнева пісня» |
«Нічна пісня» |
«Ентузіазм» |
«Старість» |
«До Місяця» |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)