Урок розвитку усного зв&;apos;язного мовлення. 5 клас

Тема уроку: Розвиток усного зв’язного мовлення. Подорож порами року.

Мета: узагальнити знання учнів з пейзажної лірики, формувати вміння виразно декламувати вірші, артистично читати прозовий текст власного твору, вчити дітей працювати в групах; розвивати вміння аналізувати віршований текст, здатність бачити естетичну цінність віршованих, живописних і музичних творів, оцінювати їх своєрідність, розвивати усну монологічну мову дітей; виховувати колективну відповідальність, взаємодопомогу, прививати любов до природи.

Тип уроку:

розвиток усного зв’язного мовлення.

Методи і прийоми: дослідницький; робота в групах, декламування, асоціативний аналіз, робота з ілюстраціями, випереджальне завдання, творча робота, прослуховування аудіозаписів.

Випереджальне завдання: поділити клас на чотири групи відповідно до пір року, підготувати оформлення робочого стола групи, вивчити вірші про природу, написати твори-мініатюри на задані теми.

Обладнання: розгортка-презентація «Пори року» з репродукціями пейзажів І. Левітана, І. Шишкіна, І. Грабаря, В. Ван Гога, Й. Бокшая; аудіо записи мелодій П. Чайковського «Пори року»; портрети поетів, вірші

яких звучатимуть на уроці, мультимедійні презентації віршів Ф. Тютчева «Есть в осени первоначальной…» та О. Пушкіна «Осень» .

Епіграф: Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!

Ліна Костенко

Люби природу не як символ душі своєї. Люби природу не для себе. Люби для неї.

Максим Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання. Організація роботи на уроці.

ІІ. Основний зміст уроку.

1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

2. Вступне слово вчителя.

Сьогоднішній урок у нас буде присвячений поезії. Поезія — це найпотаємніший процес, що відбувається в душі людини. Це особливе сприйняття навколишнього світу, якому властиве і хвилювання, і піднесення духу, і глибокі роздуми.

Мета поета — збудити в читача такі самі почуття, які сколихнули його душу. Поетичний світ — це емоційний світ автора. Сьогодні поговоримо про настрої, що виникають під час читання віршів, і про те, як поети їх створюють.

3. Актуалізація опорних знань.

Повторення теоретичних понять. Фронтальна бесіда:

Що таке пейзаж? Які його різновиди ви знаєте? Твори яких поетів ми вивчали в розділі «Вірші про природу»? Що таке художні засоби, образні слова?

Поясніть значення термінів «епітет», «порівняння», «метафора», «уособлення», «сезонна лексика». Що таке хоку? Як ви розумієте вислів «одухотворення природи»?

4. Робота з епіграфом.

Природа… Її краса стала джерелом натхнення для багатьох творців, майстрів пензля, слова, музики… Видатна українська поетеса Ліна Костенко так сказала в момент захоплення природою: «Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!» А в словах М. Рильського відчувається турбота за наш спільний дім — природу.

5. Слово вчителя.

Сьогодні у нас урок — подорож порами року. До нього ви ретельно готувалися, поділилися на групи, що представлятимуть кожну пору року, прикрасили свої робочі місця асоціативними символами, збирали потрібну вам інформацію…

Зараз зима. Їй залишилося недовго вже хазяйнувати на нашому подвір’ї… Вже й перше весняне свято відбулося — Стрітення. Заслухаємо групу учнів, що готували повідомлення про зиму.

— Виступає група «Зима»

Один з учнів презентує групу, пояснює символи, що прикрашають робочий стіл.

Декламування віршів про зиму: уривок з вірша О. Пушкіна «Зимовий ранок», уривок з вірша Ф. Тютчева «Чарівницею зимою», хоку М. Басьо «Все вибілив ранковий сніг», «У скількох снігах».

Звіт про художні особливості поезій.

Виразне читання творів-фантазій на тему «Мелодії зимового дня».

== Вчитель: Поки що наше око милують прекрасні зимові пейзажі. Такі, які змалював на своїх роботах відомий російський Художник Ігор Грабар . Цікава історія створення картини «Лютнева лазур». Для кращого ракурсу художник викопав у снігу траншею і залазив у неї разом з мольбертом і фарбами.

Майстер пензля хотів вихопити кращі миттєвості зимової природи і перенести їх на полотно.

Це живописні пейзажі. Але ми якось говорили про пейзажі, відтворені у музиці. Майстром таких замальовок був російський композитор П. Чайковський, який створив цикл «Пори року» — дванадцять чудових мелодій. Ось одна з тих, що присвячені зимі — «Святки» . .

6. Слово вчителя.

Промине зима. Настане довгоочікувана весна. З нею прийде нове пробудження природи від зимового сну, оновлення всього живого.

Заслухаємо групу, що готувала повідомлення про весну.

— Виступає група «Весна».

Один з учнів презентує групу, пояснює символи, що прикрашають робочий стіл.

Декламування віршів про весну: Ф. Тютчева «Весняні води», М. Басьо «Квітучі сливи», «Серед безлічі персиків…», «Змарніла красуня», «Повсюди тьохкання солов’їв», «Верба схилилась і спить».

Повідомлення про враження, які справляють поезії про весну.

Виразне читання твору-фантазії на тему «Про що міг би розповісти весняний пролісок».

== Вчитель: Прихід весни чекають, вловлюють ці моменти і живописці. Ось погляньте на репродукції картин Ісаака Левітана та Вінсента Ван Гога. Левітан показав час у природі, коли масово тане сніг, виливається вода із ставків та озер. Проте картина намальована світлими фарбами, що надає відчуття прозорості, вона сповнена тихою радістю і спокоєм. Ван Гог на своїй картині зобразив гілку мигдалю, що розцвітає.

З яким трепетом, з якою любов’ю вони намальовані.

А ось і музичний пейзаж П. Чайковського — «Підсніжник» .

7. Слово вчителя.

А слідом за весною приходить яскраве, ясне, спекотне літо. Вся природа пахне і мліє від буйних сил. Небо яскраве, трави соковиті, повітря сповнене пахощами квітів.

Послухаємо групу, що готувала виступ про літо.

— Виступає група «Літо».

Один з учнів презентує групу, пояснює символи, що прикрашають робочий стіл.

Декламування віршів про літо: Алкмана «Сплять усі верховини гірські», Й. В. Гете «Нічна пісня мандрівника», М. Лермонтова «Гірські вершини» , М. Басьо «Тиха місячна ніч…», «Старий ставок», «Метелик літає…».

Аналіз художніх особливостей віршів.

Виразне читання твору-фантазії на тему «Пригоди сонячного променя».

== Вчитель: Літо приносить нам багато плодів. Воно є джерелом натхнення для творців. Особливо любив зображати цю пору року Шишкін. Ось гляньте на репродукцію з його роботи «Буковий ліс в Швейцарії». Цей сюжет нагадує нам наші карпатські краєвиди. І робота І. Левітана «Літо» теж привертає увагу.

Зелені луки з польовими квітами, поряд наливається зерном пшеничне поле, вдалині зелений березовий гай.

До цієї пори року, як і до інших, Чайковський написав три мелодії . Я пропоную вам послухати «Баркаролу» .

8. Слово вчителя. Сумна і водночас яскрава пора — осінь. Це час, коли природа робить свій останній сплеск емоцій.

Послухаємо групу, що готувала виступ про осінь.

— Виступає група «Осінь».

Один з учнів презентує групу, пояснює символи, що прикрашають робочий стіл.

Декламування віршів про осінь: Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору…», декламування цього вірша в оригіналі російською мовою, О. Пушкіна «Осінь» , М. Басьо «На всохлу гілку…», «Вже вітер осінній дме…».

Висловлювання вражень, які викликають вірші.

Виразне читання твору-фантазії на тему «Барви художника-осені».

== Вчитель: Осінь особливо любив Пушкін і присвятив їй безліч своїх віршів. Вона надихала поета. В цю пору він наче оживав і дуже плідно працював.

Серед живописних полотен, присвячених осені, виділяються твори Левітана. Відома його картина «Жовтень» із циклу «Осінь». Яскраві барви осені відтворив і закарпатський художник Й. Бокшай на полотні «Осінній парк».

Картина складає враження багатопланової завдяки зображенню невеличкої водойми. Ми бачимо ще один план, віддзеркалений у воді, — верхівки дерев і небо створюють відчуття безкінечності.

Прощання природи відтворене і в мелодії Чайковського «Осіння пісня»

9. Дослідницька робота в групах. Заповнити бланки таблиць, виписавши з віршів про природу художні засоби, які використовують поети.

Епітети

Уособлення

Метафори

Порівняння

10. Робота на роздаткових картках. В кожній групі підкреслити на картках сезонні слова, які характеризують їх пори року.

Розквітла сакура, журавлі відлітають, трава висока, плакуча верба, соловей, холод, сніг, роса, іній, самотній крук, квіти каштана, вишневий цвіт, розквітла слива, молода трава, весняні хвилі, троянда, гроза, осінній вечір, кінець року, ластівка, веселка, літня річка, осіння паморозь, хризантема, короткий день, зимова самота, водограй, цвіркун, січень.

Учні доповідають про виконану роботу.

11. Заключне слово вчителя.

Людина майже кожного дня очікує на диво. А воно поряд, слід тільки уважно придивитися і відкрити йому серце й душу. З давніх-давен людина усвідомлювала свій зв’язок з природою, який збуджував її почуття, уяву та фантазію, дарував натхнення.

Творчій особистості й нині природа допомагає осмислити себе й осягнути істину буття, відчути найтонші порухи душі, щоби віднайти бажану гармонію.

Гармонія природи — це гармонія душі, яку не можна виміряти нічим. Для людини важливо не руйнувати, а навчитися розуміти все, що її оточує. Цей шлях приведе до джерела гармонії, яке є всередині, в душі людини.

Спостерігаючи за життям природи, людина відчуває зв’язок з нею, осягає сенс власного життя.

Наше життя дедалі більше підпорядковане техніці. Та я бажаю вам розвивати в собі уміння бачити красу живої природи, виховувати в собі почуття поваги до народу, уміння бути щасливими.

12. Етап рефлексії.

ІІІ. Домашнє завдання.

Підготуватись до контрольної роботи за розділом «Література і світ природи»

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Урок розвитку усного зв&;apos;язного мовлення. 5 клас