Українські квіти

УКРАЇНСЬКІ КВІТИ

Вийшли зрання на гуляння Українські діти, Їх стрічали і вітали Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті, Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, Їсть солодке на сніданок.

А чиї ж то голосочки? То видзвонюють дзвіночки. То вони, як телефон, Розганяють квітам сон:

«Дзень-дзень! День! Вставайте, квіти: Йдуть до нас веселі діти!»

Чути голосок ромена: — Не торкайтеся до мене: Я в недільному вбранні, Всі пелюстки випрані!

На горбочку мак В шапці, як козак. Він яскравий, як вогонь, А бундючний — Бог боронь! Вміє задаватись так Тільки ще будяк!

Там росте холодна м’ята . Там шовковая трава Щось шепоче, як жива.

А з травички — ніжні личка: То вже — «Братік і Сестричка», У тих самих кольорах, Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти — Більші, менші і малі — Молоді яскраві квіти Української землі.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Українські квіти