Розробка сценарію виступу агітбригади юних пожежників
Під музику з кінофільму «Бригада» на сцену виходять учні
Учень: Всі подумали, що ми з популярного кінофільму «Бригада».
Учень: І відразу звернули на нас увагу.
Учень: І це вже непогано.
Учень: То відкриємо правду. Ми — не бригада. Ми…
Учень: Ми…
Ті, що вийшли на цю сцену.
Учень: Ми…
Ті, що стоять перед вами.
Учень: Ми…
Ті, що говорять ці слова.
Учень: Розповімо вам.
Учень: Покажемо…
Учень: І застережемо
Від біди, що чатує на кожному кроці.
Що це тут за свято?
Що за шум у
І людей багато?
Значить — конкурс.
Учень: Ми для вас придбали
Слів розумних, вдалих,
Від команди «Вогники»,
Що міцна за сталь.
Учень: Правила всі знати,
Всім допомагати,
Із вогнем боротись —
Наша є мета.
Учень: Ви, шановні судді,
Лиш до нас прихильні будьте
І за наші фрази вмілі
Не гасіть в душі надію.
Учень: Ми — команда дружна, вдала,
Запевняємо чесно всіх:
Де дружина юна «Вогник»,
Буде там тепло і сміх.
Учень: Ми…
Всі: Дружина юних пожежників «Вогник».
1-й: Веселі.
2-й: Оригінальні.
3-й: Гомінкі.
4-й: Норовисті.
5-й:
Учні співають пісню на мотив «Погоня» з кінофільму «Невловимі месники».
Нас втома колише,
Щоденно, не раз,
Та нам спочивати
Не час, ще не час.
Нема нам спокою
Пожежним на мить.
Пожежа! Пожежа! Пожежа!
Й машина на поміч вже мчить!
Звучить весела музика і, танцюючи, на сцену виходить Пан Вогник.
Пан Вогник: Наші пожежні завжди
Стоять на варті біди, —
Ти тільки їм подзвони
І знай, що ти — не один,
Лиш набери 101.
Виносять плакат 101.
Звучить весела мелодія, до зали входить Відьма-Пожежа. Вона озирається на всі боки і співає на мотив пісні В. Сердючки «Гоп, гоп, гоп».
В мене червоні очі, в мене червоні брови
І зверху я красива, і знизу нічого.
Ніхто мене не любить, ніхто не приласкає,
Піду я у садочок і нароблю вогню.
Приспів.
Гоп, гоп, гоп пожежа гоп,
А я співаю.
Гоп, гоп, гоп пожежа гоп,
А я танцюю.
Гоп, гоп, гоп пожежа гоп,
Я весело співаю.
Пожежа-Відьма піднімає вгору сірники, струшує їх, і далі співає на мотив пісні «Старики, вы мои, старики».
Відьма: Сірники, ви мої сірники!
Від вогню, від яскравого полум’я,
І щаслива я з вами завжди,
І яке маю я задоволення.
Вогник: Тітко! Що ти тут робиш?
Відьма: Ой, налякав! Чому ти кричиш, як на пожежі? Я — твоя тітка, і ти повинен мені
Допомагати, навчати дітей, як правильно пожежу розпалити.
Слухайте уважно діти!
Як правильно пожежу розпалити:
Спочатку ви по хаті побродіть,
Понишпоріть та сірники знайдіть.
І часу не гайте — розведіть багаття,
І не гасіть його, Боже боронь!
Хай дим пожежі всі довкіл побачать,
Бо ви герой, а це — велика вдача,
І як герой, сховайтесь нишком-тишком
Подалі від вогню, хоча б під ліжком.
Учень: Стій-но, злодюго-Відьмо, стій!
Ти так навчать дітей не смій!
Разом з дітьми ми про небезпеку
Вивчаємо правила нелегкі.
І щоб навік тебе здолати,
Ми їх повинні твердо знати.
Відьма стоїть на сцені, а учні демонструють правила пожежної безпеки.
Пожежа-Відьма зображує свою загибель.
Учень: Для розваги і для гри сірники ти не бери,
Бо з вогнем погані жарти, гратися з вогнем не варто.
Учень: Не розпалюй сам багаття ані в лісі, ані в хаті,
Легко вогник запалить, тане легко погасить.
Учень: З грубки жару не бери, жар в собі вогонь таїть.
Хоч малесенька жаринка, для пожежі теж причинка.
Учень: Телевізор, плитку, праску умикати нам не слід.
Пам’ятайте це, будь ласка, бо від нього стільки бід.
Учень: А як трапиться біда, що тоді робити?
Учень: Не ховатись у куток, а вогонь гасити.
Як вогонь іще малий, кружкою води залий,
Чи піском засип, накрий, щоб не міг ожити.
Учень: А якщо вогонь не згас і багато диму?
Учень: Вибігай з кімнати враз з дітками малими.
Учні співають пісню на мотив «Смуглянки».
Якось влітку, рано-вранці,
Заглянувши в тихий сад,
Ми побачили, як швидко,
Там палає виноград.
Все тріщало, все палало!
І хотілося кричать:
«Із вогнем, шановні,
Не потрібно жартувать!»
На сцені з ‘ Являється учениця, яка виконує роль сільської бабусі.
Бабуся: А хіба ж я жартувала? Оце перед цим пожежний інспектор приходив. То ж на
Каркав! Каже: «Скільки вам років, бабцю?», «Сімдесят буде,» — кажу. А він
Так єхидно : «Не буде вам сімдесят, не доживете, якщо пожежними правила
Ми нехтувати будете.» «Ви ж це чули. Накаркав: димохід переробити, одяг
Над плитою не сушити… І пішло, поїхало…» А я думаю: ти говори, говори, а
Я своє собі знаю… Так, бач, як на зло, — лихо спіткало. Ой!
Боже!
Танець вогню.
Учень: А коли не додивились
І горить уже ваш дім,
То скоріше набирайте
Номер служби «101».
Учень: Вмить пожежники примчаться
І погасять сходу дім.
Люди, добре пам’ятайте
Номер служби «101».
Учні співають пісню на мотив «Наша служба небезпечна і важка» з кінофільму
«Слідство ведуть знавці».
Наша служба небезпечна і важка
І на перший погляд нібито легка,
Якщо раптом хтось з дорослих й малюків
Щось спалити хоче —
Значить з ними нам вести незримий бій,
Так написано на долі нелегкій,
Служба дні і ночі.
Учень: А як гадаєте, що потрібно для того, щоб стати справжнім пожежником?
Учень: Тренуватися, навчатися.
Учень: А що ще треба?
Учень: Побудувати дім, посадити дерево. І все це гарненько залити водою.
Учень: Так, годі жартів. Правила сьогодні пригадали?
Учень: Пригадали.
Учень: Глядачів розважили?
Учень: Розважили.
Учень: Танцювали?
Учень: Та щось брикалися!
Учень: А зараз можна й заспівати фінальну пісню.
Учні співають пісню на музику «Червоної рути».
І куплет
Ти признайся мені, чи пожежі палали?
Погасили ми їх, а чи може проспали?
І в годину важку «101» набирали,
Викликали ми вас, щоби там не траплялось.
Приспів
Червоний півень, хай згасає назавжди,
А вогонь лиш палає у душі твоїй,
Бо щохвилини, навіть кожної миті
Про безпеку ми думаємо всі.
ІІ куплет
І сьогодні ось тут, у великій цій залі
Ми бажаємо всім, щоб пожежі згасали
І тоді у руках буде птаха надії,
Бо, пожежні, вже ви увійшли в наші мрії.
Приспів
(1 votes, average: 5,00 out of 5)