Главная ⇒ 📕Школьные сочинения ⇒ Цікавинки навчання

Цікавинки навчання

Цікаво знати.

Прислів’я та приказки — неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці немеркнучі перлини збагачують нашу мову, роблять більш точними висловлювані нами думки.

На уроках української мови, читання широко використовуються прислів’я та приказки з такою метою:

1. Виховання доброти.

— Добре роби — добре й буде.

— Доброго добром згадують.

— Доброму скрізь добре.

— До доброї криниці стежка протоптана.

— Коли до тебе добрі, то будь до них ще — ліпший.

— Робиш добро — не кайся,

робиш зло — зла й сподівайся.

— Світ не без добрих людей.

— Від теплого слова і лід розмерзає.

— Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.

— Добре говорить, та зле творить.

— У кого є злість, той своє серце їсть.

2. Виховання відповідальності за сказані слова, за зроблені вчинки.

— Не до ладу сказати, то ліпше мовчати.

— Вмієш сказати — вмій і замовчати.

— Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.

— Не завжди кажи те, що знаєш, але завжди знай те, що кажеш.

— Скажеш — не вернеш.

— Краще не обіцяти, як слово не здержати.

— Обіцянками не проживеш.

—

Обіцяного три роки ждуть.

— Хто багато обіцяє, той мало дає.

— Давши слово, держись, не давши — кріпись.

— Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

— Де слова масні, там пироги пісні.

— На язиці густо, а на ділі пусто.

— Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

— І від солодких слів буває гірко.

— Кажи не кажи, а своє слово держи.

— Слово — не полова, на вітер не викинеш.

— Гірше болить від язика, як від ножа,

— Дурний язик — голові не приятель.

— Пуста мова не варта доброго слова.

— Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

— Удар забувається, а зле слово пам’ятається.

— Хто часто кричить, того ніхто не слухає.

— Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

— Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.

3. Виховання чесності.

— Не всякому слуху вір.

— Брехень багато, а правда одна.

— Брехнею весь світ перейдеш, але назад не вернешся.

— Брехнею далеко не заїдеш.

— Брехні слухають, а брехунів б’ють.

— Брехня правди не любить.

— Брехун раз на віку правду скаже, та й то кається.

— Хто нікому не вірить, той сам віри не мас.

— Брехня і приятеля робить ворогом.

— Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

— Правда із дня моря виринає, а неправда потопає.

4. Виховання працьовитості.

— Лінивому все ніколи.

— Аби день до вечора.

— Сюди тень, туди тень, та й минув увесь день.

— Не так лінь, як неохота.

— Поки найде, то й сонце зайде.

— Як їсть, то впріє, як робить, то мерзне.

— Він би й рад косити, та нікому косу носити.

— Хто діло робить, а він гав ловить,

— В лінивого й на полі кропива росте,

— У ледачого і чоботи з ніг вкрадуть.

— Грім гряне — ледачий не встане.

— Спати до обід, то присниться і ведмідь.

— На чужий труд ласий не будь.

— Як до діла, так і сіла.

— Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.

— 1 будень, і неділя — все лінивому безділля.

— Робить, як мокре горить.

— На язик гарячий — до роботи ледачий.

— Ледар день гуляє, три — слабий, а на п’ятий — вихідний.

— І за холодну воду не візьметься.

— Якби хліб та одежа, то він і їв би лежа.

— Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.

— Без діла сидіти — то можна обдубіти.

— Без труда нема плода.

— Була б лише охота — наладиться кожна робота.

— Взявся за гуж — не кажи, що не дуж.

— Добрий початок — половина діла.

— Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.

— Любиш їздити — люби й саночки возить.

— Маленька праця краща за велике безділля.

— Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.

— Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.

— Не відкладай на завтра те, що сьогодні можеш зробити.

— Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.

— Що посієш, те й пожнеш.

— Само не впаде з неба, а постаратися треба.

— Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

— Ліниве так робить, як мокре горить.

— Хто лінивий, той і сонливий.

— На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

— Не одежа красить людину, а добрі діла.

5. Виховання бажання вчитися.

— Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

— Учений іде, а неук слідом спотикається.

— Книга вчить, як на світі жить.

— Грамотний — видющий і на все тямущий.

— Не штука наука, а штука — розум.

— Гарна птиця пером, а чоловік умом.

— Учися змолоду — пригодиться на старість.

— Чого навчишся — того за плечима не носити.

— Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.

— Знання злодій не вкраде, в вогні не згорить і в воді не втоне.

— Не пером пишуть, а умом.

— Знайко біжить, а незнайко лежить.

— Хто знання має, той і мур зламає.

— Вчення в щасті украшає, а в нещасті потішає.

— Треба розумом надточити, де сила не візьме.

— 3 розумним поговориш, то розуму наберешся, а з дурнем, то і свій загубиш.

6. Виховання товариськості.

— Друзі пізнаються в біді.

— Не той друг, що леститься, а той, що печалиться.

— В лиху годину узнаєш вірну людину

— Вірний приятель — то найбільший скарб.

— Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.

— Той не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.

— Як прийде туга — пізнаєш друга.

— 3 ким поведешся, того й наберешся.

— 3 добрим здружись, а лихих стережись.

— Давніх друзів забувають, а при горі споминають.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)