Цікавинки навчання
Цікаво знати.
Прислів’я та приказки — неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці немеркнучі перлини збагачують нашу мову, роблять більш точними висловлювані нами думки.
На уроках української мови, читання широко використовуються прислів’я та приказки з такою метою:
1. Виховання доброти.
— Добре роби — добре й буде.
— Доброго добром згадують.
— Доброму скрізь добре.
— До доброї криниці стежка протоптана.
— Коли до тебе добрі, то будь до них ще — ліпший.
— Робиш добро — не кайся,
— Світ не без добрих людей.
— Від теплого слова і лід розмерзає.
— Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.
— Добре говорить, та зле творить.
— У кого є злість, той своє серце їсть.
2. Виховання відповідальності за сказані слова, за зроблені вчинки.
— Не до ладу сказати, то ліпше мовчати.
— Вмієш сказати — вмій і замовчати.
— Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
— Не завжди кажи те, що знаєш, але завжди знай те, що кажеш.
— Скажеш — не вернеш.
— Краще не обіцяти, як слово не здержати.
— Обіцянками не проживеш.
—
— Хто багато обіцяє, той мало дає.
— Давши слово, держись, не давши — кріпись.
— Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
— Де слова масні, там пироги пісні.
— На язиці густо, а на ділі пусто.
— Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
— І від солодких слів буває гірко.
— Кажи не кажи, а своє слово держи.
— Слово — не полова, на вітер не викинеш.
— Гірше болить від язика, як від ножа,
— Дурний язик — голові не приятель.
— Пуста мова не варта доброго слова.
— Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
— Удар забувається, а зле слово пам’ятається.
— Хто часто кричить, того ніхто не слухає.
— Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
— Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.
3. Виховання чесності.
— Не всякому слуху вір.
— Брехень багато, а правда одна.
— Брехнею весь світ перейдеш, але назад не вернешся.
— Брехнею далеко не заїдеш.
— Брехні слухають, а брехунів б’ють.
— Брехня правди не любить.
— Брехун раз на віку правду скаже, та й то кається.
— Хто нікому не вірить, той сам віри не мас.
— Брехня і приятеля робить ворогом.
— Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
— Правда із дня моря виринає, а неправда потопає.
4. Виховання працьовитості.
— Лінивому все ніколи.
— Аби день до вечора.
— Сюди тень, туди тень, та й минув увесь день.
— Не так лінь, як неохота.
— Поки найде, то й сонце зайде.
— Як їсть, то впріє, як робить, то мерзне.
— Він би й рад косити, та нікому косу носити.
— Хто діло робить, а він гав ловить,
— В лінивого й на полі кропива росте,
— У ледачого і чоботи з ніг вкрадуть.
— Грім гряне — ледачий не встане.
— Спати до обід, то присниться і ведмідь.
— На чужий труд ласий не будь.
— Як до діла, так і сіла.
— Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.
— 1 будень, і неділя — все лінивому безділля.
— Робить, як мокре горить.
— На язик гарячий — до роботи ледачий.
— Ледар день гуляє, три — слабий, а на п’ятий — вихідний.
— І за холодну воду не візьметься.
— Якби хліб та одежа, то він і їв би лежа.
— Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.
— Без діла сидіти — то можна обдубіти.
— Без труда нема плода.
— Була б лише охота — наладиться кожна робота.
— Взявся за гуж — не кажи, що не дуж.
— Добрий початок — половина діла.
— Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.
— Любиш їздити — люби й саночки возить.
— Маленька праця краща за велике безділля.
— Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
— Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.
— Не відкладай на завтра те, що сьогодні можеш зробити.
— Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.
— Що посієш, те й пожнеш.
— Само не впаде з неба, а постаратися треба.
— Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
— Ліниве так робить, як мокре горить.
— Хто лінивий, той і сонливий.
— На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
— Не одежа красить людину, а добрі діла.
5. Виховання бажання вчитися.
— Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
— Учений іде, а неук слідом спотикається.
— Книга вчить, як на світі жить.
— Грамотний — видющий і на все тямущий.
— Не штука наука, а штука — розум.
— Гарна птиця пером, а чоловік умом.
— Учися змолоду — пригодиться на старість.
— Чого навчишся — того за плечима не носити.
— Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.
— Знання злодій не вкраде, в вогні не згорить і в воді не втоне.
— Не пером пишуть, а умом.
— Знайко біжить, а незнайко лежить.
— Хто знання має, той і мур зламає.
— Вчення в щасті украшає, а в нещасті потішає.
— Треба розумом надточити, де сила не візьме.
— 3 розумним поговориш, то розуму наберешся, а з дурнем, то і свій загубиш.
6. Виховання товариськості.
— Друзі пізнаються в біді.
— Не той друг, що леститься, а той, що печалиться.
— В лиху годину узнаєш вірну людину
— Вірний приятель — то найбільший скарб.
— Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.
— Той не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.
— Як прийде туга — пізнаєш друга.
— 3 ким поведешся, того й наберешся.
— 3 добрим здружись, а лихих стережись.
— Давніх друзів забувають, а при горі споминають.