Історик як детектив
ІСТОРИК ЯК ДЕТЕКТИВ
Один із підходів до історії, який часто заохочує учнів до пошуку, — це наголошення на тому, що історик як детектив вишукує правду де моте і постіпно переглядає та перевіряє результати. Пропонуємо матеріал, який можна використати саме в такому напрямку при вивчєнні історії, підкреслюючи критичне мислення. 1. Історія — це пам’ять сказаного і зробленого. К. Бекер Історик відбудовує минуле з того, що залишилося з минулого.
На жаль, не можна точно відтворити історичні події. Тому часто історія є комбінацією
Прикладами таких первісних джерел є листи, щоденники, газетні статті, офіційні документи . Учням необхідно навчитися відрізняти первинні документи від вторинних. 3. Цілком надійне свідчення — це виняткова небуденна подія. Т. С. Джером Більшість свідків має своє бачення історичних подій. Свідки рідко бувають надійними, тому історики мусять розсудливо ставитися до свідчень, коли спираються у своїх
Лорд Честерфілд Фізичні, очевидні докази, хоча й відкривають багато різних можливостей, водночас ставлять безліч обмежень. Часто фізичні докази потребують додаткового вивчення та творчого осмислення. 5. Підробка джерел є одним із найдавніших та звичайних злочинів. А. Невінз Підробка, як і вигадливий свідок,- це звичайне явище. Історики мають бути ознайомлені з історичними неточностями, географічними помилками та іншими розбіжностями, які трапляються в документах.
6. Не можна заперечити, що історики пишуть із різним рівнем достовірності, із різних відстаней; історики пишуть у різних контекстах і з різних точок зору. Патрик Гардинер Історики часто не погоджуються один з одним, хоча всі вони розглядають одні й ті самі факти. Така неузгодженість виникає через особисту позицію історика і мету його історичного дослідження.
Наприклад, для одних з вас історія може бути захопленням, а для інших — лише завданням. 7. Історик з’ясовує причини того, що відбулося, але ніколи не розглядає всіх причин. П. Копкин Історики повинні з’ясовувати головну причину історичної події. Але жодна подія не відбувається в порожнечі. Існує безліч ступенів у контексті, в якому подія відбулася.
Довідатися про головну причину події так само важко, як «знайти голку в копиці сіна». Висновок: щоб бути добрим істориком, треба вивчати історіографію. Історики мають навчитися думати, міркувати, оцінювати, подавати та випробовувати гіпотези і продовжувати пошук невловної правди про історичні події. Завдання/ поради для вчителів 1) Які вміння вимагає кожен з пунктів 1-7? 2) Подумайте, як можна використати цю вправу в роботі з учнями. І. Франко
(1 votes, average: 5,00 out of 5)