Відповідь читача в замітку до газети Тролейбусна педагогіка
І хоча я не була свідком сцени, описаної у тексті «Тролейбусна педагогіка», але думаю, що правил етикету потрібно дотримуватися не тільки дітям, а й дорослим. Якщо правда те, що мистецький талант дається від Бога, то ця ж істина повинна бути справедливою і стосовно таланту бути Людиною.
На жаль, не всім людям дано у цьому сенсі бути талановитими. Насамперед, маю на увазі «героїню» «Тролейбусної педагогіки». Ця «інтелігентного вигляду» жінка насправді виявилася най-звичайнісінькою міщанкою, в якої відсутність внутрішньої
Неповага до людини, до її смаків та уподобань, агресивне неприйняття всього, чого вона не розуміє, самовпевненість і жорстокість — ось визначальні риси вдачі цієї жінки.
Подумки Ставлю себе на місце жертви «тролейбусної педагогіки». Як би я повівся на місці шестикласника? Які б почуття довелося пережити мені? Мабуть, теж мовчки вийшов би з тролейбуса, затамувавши десь на самому споді душі образу і злість.
Бо що може сказати дорослому хамові задумливий і неуважний хлопчак?!
Мене Дивує лише поведінка пасажирів — свідків цієї неприємної історії, дивує
А якщо ні?..