Ода юним олімпійцям України

ОДА ЮНИМ ОЛІМПІЙЦЯМ УКРАЇНИ

Як дерево могутнє і красиве,

Що тягнеться до сонця від роси, —

Так і людина здобуває силу

Для себе, для здоров»я, для краси.

Щоб бути сильним — трудиться людина,

І ліпить тіло — серце розвива.

Нема в спортсмена вільної хвилини,

Здоров»я важко й чесно здобува.

Уранці — біг, в обідню пору — гирі,

Увечері — і бокс, і гра в м»яча.

І, мов спортзал, у цегляній квартирі,

Тут біатлону лиш не вистача…

Але мета — твердіша і від сталі,

Хто іще має силу

отаку?

Тому спортсмен й отримує медалі

За власний труд і працю нелегку.

Звання малі, високі і не дуже,

Медалі всякі:срібні, золоті…

Знаючи це, ну хто ж буде байдужим

Тепер в своїм спортивному житті?

Щоб пам»ятать, що в тебе за плечима

Твоя Вкраїна — рідна і свята, —

Куй перемогу тілом і очима,

І буде вона в тебе золота!

Поїдеш ти в Атланту, Барселону,

Чи, може, у Нагано, як спортсмен.

Здобудеш перемогу з біатлону, —

Для України ти вже супер-мен.

І хай не підведе тебе жердина,

Що з неї ти стрибаєш в висоту…

Красива в спорті все-таки Людина,

Бо має силу

воленьки святу!…

Плекай здоров»я, тіло, силу волі,

Тренуй легені, серце і кістки, —

Не будуть в тебе руки й ноги кволі,

І будеш жить, як в молоді роки…

По росяній доріжці пробігайся,

У сонця духу й сили ти проси,

Здоровим будь і сильним, намагайся

З»єднать гармонію і сили, і краси.

А сніг впаде — ти холодом гартуйся,

Це для спортсмена істина проста.

Здоровим бути кожен день готуйся,

Бо сам собі продовжуєш літа.

Жари не бійся, холоду — тим паче!

Бо лише так продовжують роки.

Спортсмен міцний, ніколи він не плаче,

Хіба лиш в гніві стисне кулаки…

Отож спортсмен — потрібна всім людина,

Живе лиш спортом цілі довгі дні.

Для нього, бач, — година — мов хвилина,

Живе у спорті будні й вихідні.

А ще ж навчає менших біля себе,

Їм віддає і серце, і тепло.

Для нього просто — прихилити б небо,

Щоб йому в спорті хороше було.

Спортивне свято скоро у дітей,

Лишилось зовсім, зовсім небагато!

Чекаєм гарних швидкісний вістей

В це довгождане Олімпійське свято.

О скільки літ, щасливих літ назад

Для України сонце ясно засіяло.

Неначе впав на землю зорепад,

І раптом світло в спорті нашім стало.

Ми досягли у спорті висоти,

На Олімпійські зразу ж запросили.

Зуміли досягти високої мети,

І показать в борні красу свою і силу.

Борзов Валерій — гордість і краса!

А Сергій Бубка! Скажете, — не те?

В їх перемогах — піт гіркий, сльоза,

А в душах їхніх — молодість цвіте.

Борис Шахлін, Латиніна Лариса,

Клочкова Яна — люди золоті!

Зібрать би в них усі найкращі риси, —

Цього найбільше хочеться в житті…

Вони знайшли і сили, і уміння,

Щоб честь Вкраїни гордо захистить.

Якої ж треба сили і сумління,

Щоб на землі ГЕРОЄМ тепер жить!

Вони — Герої! Не в війні! У спорті!

Вони — Герої! Шана їм, хвала!

І ми сьогодні ними дуже горді,

В нас Україна спортом розцвіла

А ми сьогодні, наше покоління,

Берем той приклад в спорті і в житті.

Щоб не засох ні пагін, ні коріння,

Бо ми багато маєм на меті…

Тож і чекаєм знову Олімпійських,

Хай нам медалей море накують!

Народ великий в спорті — УКРАЇНСЬКИЙ,

І хай нас в світі завжди пізнають!!!

Р. S. А ще я хочу всім спортсменам подарувати свої віршовані рядочки:

Спортивне свято скоро у дітей,

Лишилось зовсім, зовсім небагато!

Чекаєм гарних швидкісний вістей

В це довгождане Олімпійське свято.

О скільки літ, щасливих літ назад

Для України сонце ясно засіяло.

Неначе впав на землю зорепад,

І раптом світло в спорті нашім стало.

Ми досягли у спорті висоти,

На Олімпійські зразу ж запросили.

Зуміли досягти високої мети,

І показать в борні красу свою і силу.

Борзов Валерій — гордість і краса!

А Сергій Бубка! Скажете, — не те?

В їх перемогах — піт гіркий, сльоза,

А в душах їхніх — молодість цвіте.

Борис Шахлін, Латиніна Лариса,

Клочкова Яна — люди золоті!

Зібрать би в них усі найкращі риси, —

Цього найбільше хочеться в житті…

Вони знайшли і сили, і уміння,

Щоб честь Вкраїни гордо захистить.

Якої ж треба сили і сумління,

Щоб на землі ГЕРОЄМ тепер жить!

Вони — Герої! Не в війні! У спорті!

Вони — Герої! Шана їм, хвала!

І ми сьогодні ними дуже горді,

В нас Україна спортом розцвіла

А ми сьогодні, наше покоління,

Берем той приклад в спорті і в житті.

Щоб не засох ні пагін, ні коріння,

Бо ми багато маєм на меті…

Тож і чекаєм знову Олімпійських,

Хай нам медалей море накують!

Народ великий в спорті — УКРАЇНСЬКИЙ,

І хай нас в світі завжди пізнають!!!

Плекай здоров»я, тіло, силу волі,

Тренуй легені, серце і кістки, —

Не будуть в тебе руки й ноги кволі,

І будеш жить, як в молоді роки…

По росяній доріжці пробігайся,

У сонця духу й сили ти проси,

Здоровим будь і сильним, намагайся

З»єднать гармонію і сили, і краси.

А сніг впаде — ти холодом гартуйся,

Це для спортсмена істина проста.

Здоровим бути кожен день готуйся,

Бо сам собі продовжуєш літа.

Жари не бійся, холоду — тим паче!

Бо лише так продовжують роки.

Спортсмен міцний, ніколи він не плаче,

Хіба лиш в гніві стисне кулаки…

Отож спортсмен — потрібна всім людина,

Живе лиш спортом цілі довгі дні.

Для нього, бач, — година — мов хвилина,

Живе у спорті будні й вихідні.

А ще ж навчає менших біля себе,

Їм віддає і серце, і тепло.

Для нього просто — прихилити б небо,

Щоб йому в спорті хороше було.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Ода юним олімпійцям України