Розробка уроку з » Основ християнскої етики»
Розділ. Добролюбіє.
Тема: Життя прожити — хороші справи зробити.
Мета: вчити розрізняти поняття «добре» і «погано»;
Розвивати мислення, вміння оцінювати свою поведінку, вчинки;
Виховувати бажання творити добро ; виховувати почуття порядності, милосердя, терпимості у ставленні до близьких і чужих людей.
Обладнання: ілюстрації казкових героїв , Малюнок сердечка із записом «добре», сигнальні картки.
Хід уроку.
І. Організація класу.
1. Привітання «Коло добра».
Діти стають в коло, вітають
2. Психогімнастика.
— Діти, давайте перетворимося на Сонечко і привітаємося зі своїми товаришами та оточуючою середою.
«Я — маленьке Сонце. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промені і піднімаюся вільно і урочисто.
Я — велика Куля. В мені багато тепла і світла.
Я — велике сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаркам, річці, полям, тваринам, людям. Я посміхаюся від щастя дарувати тепло».
.
— Діти, який у вас став настрій?
— Так, веселий, тому, що ми дарували тепло, любов, добро.
ІІ. Актуалізація
1. Робота з віршем.
Сказав мудрець:
— Живи, добро звершай,
Та нагород не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
— Що відрізняє людину від звіра?
— Як ви розумієте слова: «Людина починається з добра?»
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми з вами будемо вчитися розрізняти, що таке «Добре» і що таке «Погано». З’ясуємо, на які справи здатна добра людина.
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя.
— Ми маємо великий скарб — образ Божий. Бог подарував нам розу, щоб ми розуміли, як робити добро, добре серце — щоб ми любили Бога і людей, і волю, щоб ми бажали робити добро.
2. Заповнення тематичної павутинки.
Твори добро та будь завжди привітна.
Дитино! Ти приходиш для добра.
Любов у серденько хай сонцем квітне.
Збагнути це тобі уже пора.
— Отже, ми своє сердечко повинні наповнювати добрими справами, бути щедрими на гарні вчинки. Тож, давайте заповнимо павутинку «Добрі вчинки».
3. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Прогулянка до лісу».
Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша. У лісі було гарно і весело. Батько показав дітям галявину, на якій цвіли конвалії.
Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка — запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем.
Батько читав цікаву книжку. Раптом загримів грім, упали перші великі каплі, а потім полив дощ як із відра.
Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.
Мам віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.
Толя віддав свій плащ Саші, і дощ був йому не страшний.
Саша запитав:
— Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?
— Кожен повинен захищати того, хто слабший, — відповіла Мама.
— А я чому нікого не захищаю? — запитав Саша. — Отже, я — слабший?
— Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, — усміхаючись, відповіла мама.
— Але я не хочу бути найслабшим! — рішуче сказав Сашко.
Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла — слабка, беззахисна.
— Тепер я не найслабший, мамо? — запитав Саша.
— Так, тепер ти сильний і мужній, — відповіла мати.
Бесіда за змістом оповідання.
— Куди пішла сім’я?
— Що вони побачили у лісі?
— Як сім’я захищалась від дощу?
— Що ми можемо сказати про сім’ю? Серед яких людей росте маленький хлопчик?
— Який добрий вчинок зробив Сашко?
4. Фізкультхвилинка.
Всі вдихніть на повні груди,
Підтягніться догори.
Хай з вас вийдуть добрі люди.
Раз, два, три; Раз, два, три.
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце,
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали — сіли, встали — сіли.
Бачите, як звеселіли!
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі,
Потанцюєм по росі.
5. Робота в парах. «Мої добрі справи»
Діти розповідають один одному про свої добрі вчинки.
У. Систематизація та закріплення знань.
1. Літературне лото. Гра «Відгадай казку».
Він звірят усіх лікує,
Від халепи їх рятує,
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів і тигрят.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів заболить,
Наш добрий лікар… .
— Про кого йде мова?
— Яку добрі справи виконував лікар Айболить?
Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі,
Тут лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить котик рятувати,
В лиса півника забрати .
— Хто і яке добре діло виконав у цій казці?
Вигнав дід козу із хати,
Тай пішла вона блукати,
В зайця хату відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув —
Зайцю хатку повернув. .
— Хто допоміг зайчику повернути свою хотинку?
Виріс цей хлопчина
З маленької деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало,
На крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами,
Частувалось пирогами. .
— Хто в цій казці зробив добрий вчинок?
2. Гра «Добре — погано».
За допомогою сигнальних карток діти показують відповідь.
— Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так чинить добра людина, піднімайте зелену картку, а якщо невихована — піднімаєте червону.
Допомагає мамі мити посуд.
Робить комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
Шанує працю інших людей.
Обманює, хвалиться,
Добре вчиться, багато читає.
Краде.
Береже рідну природу та охороняє її.
Не слухає батьків.
Ображає інших.
Захищає слабкого.
— Молодці! Ви дійсно виростите хорошими людьми, а ваші вчинки завжди будуть гідними людини.
УІ. Підсумок уроку.
На сам кінець я хочу прочитати вам оповідання.
Бруно Фереро «Розрада»
Одна дівчинка повернулася від сусідки, у котрої щойно померла восьмирічна донька.
— Чому ти ходила до пані Олі? — питає батько.
— Щоб її розрадити, — відповіла дівчинка.
— А як ти, така мала, могла її розрадити?
— Я обняла її, вона взяла мене на коліна, і я… плакала з нею.
— Якщо хтось поруч з вами страждає, плачте разом із ним. Якщо хтось радіє, радійте разом із ним. Любіть ближніх. Бо любов — дивиться й бачить, чує і вислуховує.
Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього. Всі ми живемо тільки один раз. Отож, все добро, яке можемо вчинити зараз.
Не відкладаємо на пізніше. Пам’ятайте: добро зроблене вами, повернеться добром!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)