Компетентнісний підхід на уроках української словесності шляхом використання елементів нових освітніх технологій
Інтерес до навчання є тільки
Там, де є натхнення, народжене
Від успіху
В. Сухомлинський
ХХІ століття означене складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття у всьому світі. За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. За таких умов як ніколи гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень
На цій основі формується педагогіка компетентної людини.
Я впевнена, що якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники школи. Переконана, що знання, вміння і навички, яких набувають учні в процесі вивчення української мови і літератури, не переходять автоматично в таку готовність. Саме компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя, звернутися до пошуку нових підходів у вивченні предметів.
Що спонукало мене до цього?
-Зрослі вимоги до грамотності учнів.
-Низькі результати засвоєння
-Ознайомлення з технологіями «Критичне мислення», «Диференційоване навчання», «Інтерактивні технології», «Текстоцентричні технології», «Проективне навчання».
-Кропітка робота з особистісно зорієнтованого навчання , педагогіки співробітництва.
-Відвідання циклу семінарів.
Чому саме звернулася до цього?
-Щоб піднести відповідальність Учня за вивчення теорії, переконавши його результатами успішної роботи.
-Тому, що проблема компетентнісно спрямованої освіти сьогодні є основним напрямом пошуків педагогів.
-Тому, що критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій.
З чого почала роботу?
— Спробувала сама створювати і використовувати Такі стратегії формування і розвитку Критичного мислення, як «Використання ключових слів», «Таблиця порівнянь», «Діаграма Вена».
— Інтегрованого навчання «Карусель», «Мікрофон», «Ситуація успіху».
— Сполучила це з формулою компетентності, яку створили інші педагоги-практики:
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу +
Критичність мислення + інноваційні підходи,
Адже вчитель є головною рушійною силою у забезпеченні процесу формування ключових компетентностей учнів. Від його професійної компетентності залежать результати, яких досягнуть учні і які дадуть їм змогу знайти своє місце в житті, щоб ефективно засвоїти свої життєві та соціальні ролі.
Випускник школи повинен володіти певними якостями:
-бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
-критично мислити;
-генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення і нести за них відповідальність;
-володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;
-цілеспрямовано використовувати свій потенціал, як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства;
-уміти здобувати, аналізувати інформацію;
-бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
Отже, компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою та потребами життя. Результат-утвердження таких суспільно значущих цінностей, як свобода вибору, життєвий досвід, проектна і творча діяльність учнів.
Творча людина здатна до більш ефективної соціальної та психологічної адаптації до подій зовнішнього світу щодо його перетворення або зміни себе, власної поведінки відповідно до об’єктивних умов світу.
Отже, активізація та розвиток творчої діяльності учнів, на мою думку, є основним способом формування компетентної особистості учня, здатного до саморозвитку й самовдосконалення.
Варто зазначити, що у процесі впровадження інновацій та індивідуального підходу до розвитку творчої компетентності учня, оскільки він є ключовою навчально-виховного процесу, мною були здійснені різні рівні подачі нового матеріалу; регулювання швидкості подачі навчального матеріалу, завдань; використання чотирирівневих завдань за ступенем складності та самостійний вибір учнем свого рівня. Також учні вчаться встановлювати зв’язки, з’єднувати їх у єдину систему; вести діалог; співпрацювати в парі групі; працювати з опорними конспектами, таблицями, схемами.
При цьому враховую вікові особливості учнів, рівень їхнього розвитку і типу сприйняття матеріалу. Добре усвідомлюю, що без засвоєння ними певних знань з історії розвитку суспільства, культури, мистецтва, розвитку усного та писемного мовлення не може бути знань з української мови та літератури в учнів. Відомо, що мова, як сукупність засобів виразності зазнає змін, тому прагну, щоб учні були адаптовані до соціальних змін у суспільстві, вміли критично оцінювати власну діяльність.
Щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку, велику увагу приділяю мотивації навчання, вмінню працювати з текстом, адже це допомагає їм максимально наблизитись у сприйнятті авторського замислу.
Велику увагу звертаю на підготовку учнів до уроків позакласного читання, літератури рідного краю . Урок «Діти в оповіданнях письменників-земляків про війну. Василь Козаченко «Блискавка» був надрукований у методичному посібнику «До храму власної культури» Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Цей урок та зустрічі з письменниками, ветеранами Великої Вітчизняної війни дали поштовх для створення учнями власних проектів, у яких втілюються різноманітні природні обдарування вихованців.
До Дня рідної мови учні виступають з авторською поезією, прозою, піснями на обласному радіо; беруть участь у різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах.
Щоб детальніше ознайомити учнів з творчістю Миколи Руденка, Ліни Костенко, Івана Франка, творами музичного та образотворчого мистецтв, разом з учнями було створено проект «Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста», який знаходиться на сайті Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Основне кредо моєї роботи — визнання кожного учня, педагогіка співробітництва, компетентнісний підхід на уроках української словесності з використанням елементів нових освітніх технологій, тому показником результативності є те, що мої учні можуть використовувати власний потенціал у житті, застосовуючи здобуті знання у різноманітній діяльності.
Дійсно, «інтерес до навчання є тільки там, де є натхнення, народжене від успіху».
(1 votes, average: 5,00 out of 5)