РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ МЕТОДАМИ ТРВЗ
Вчителі — логопеди ККДНЗ № 207
Домаранська О. В., Голик Н. М.
Творче мовлення неможливе без творчого мислення, розвинутої уяви та фантазії. Воно не виникає на порожньому місці, а спирається на минулий досвід дитини.
Ключові слова: мовленнєві творчі здібності, ТРВЗ, креативність, розвиток мовлення.
Важливе значення для повноцінного розвитку дитини як особистості має своєчасне опанування мови, усім багатством виражальних і змістовних засобів рідної мови. У дошкільному віці виникає і особливо гостро означається потреба у створенні
Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі для дошкільної освіти.
Розвиток креативності — пріоритетна вимога Базової програми «Я у світі». Як його реалізувати у мовленнєвій діяльності? Як запалити у дитини вогник творчого розповідання?
Розвиток мовлення — це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв’язного
Дошкільне дитинство є підгрунтям розвитку комунікативності та нормативності мовлення. Як відомо, мовлення дитини безпосередньо пов’язане із мисленням. І якщо дитина мислить творчо, то і мовлення її буде творчим. Методи ТРВЗ дозволяють повною мірою забезпечити формування мовленнєвої компетентності у дошкільників як наслідок розвитку творчого мислення.
Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості. Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей в дошкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки. Вагомість та актуальність її пояснюються гострою проблемою педагогічної практики в науково обгрунтованих рекомендаціях щодо форм організації та методів здійснення розвивальної роботи з дітьми у цьому напрямі.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання — виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень який дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточені. І основи цієї здатності слід закладати з дошкільного віку. Зокрема, застосовуючи наукову технологію розвитку творчості — ТРВЗ .
Система ТРВЗ зацікавила сучасних педагогів і психологів, які адаптували її для роботи з дітьми спочатку в школі, а потім і в дитячому садку. Роботи Г. С. Альтшуллера стали основою так званої творчої педагогіки. Згодом з’явилися спеціальні дослідження , в яких була розроблена серія методів і прийомів навчання дітей на базі ТРВЗ. А. М. Страунінг та О. І. Нікашин адаптували основні принципи ТРВЗ для дітей дошкільного віку.
За допомогою спеціально розроблених ігор-занять дошкільники знайомляться з навколишнім світом, у них формується системне, діалектичне мислення, розвивається творча уява, винахідницька кмітливість. Цікаві прийоми для розвитку уяви запропоновані педагогом-практиком Л. О. Нестеренко. На матеріалі загадок діти вчаться фантазувати, самостійно шукати оригінальні шляхи розв’язання творчих завдань.
Психологи та педагоги доводять, що у дошкільнят є величезний природний творчий потенціал, який через різні причини не завжди реалізується повністю. Тому, дуже важливо створити таку ситуацію, яка б сприяла бурхливому сплеску дитячої фантазії, атмосферу творчого натхнення, зацікавити дітей створювати свою казку, оповідання, вірш.
Для прояву дитиною творчої активності, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. З цією метою доцільно використовувати розвивальні завдання; правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчого процесу; утримуватися від використання негативних оцінок під час прояву дитиною творчої активності; без критики приймати всі дитячі твердження, не зловживати гальмівним впливом критичних зауважень; створити ситуації вільного спілкування, обміну думок.
Серед головних принципів ТРВЗ — навчання дітей розв’язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання. Тому, здійснюючи диференційований підхід у розвитку креативного мовлення дошкільників ми пропонуємо:
проговорювати у процесі розв’язання творчого завдання ідеї, які виникли спонтанно; використовувати різного виду запитання, які сприяють концентрації уваги дітей . Комбінування запитань дає велику кількість інформації; вчити дошкільнят висловлювати якомога більше думок з приводу однієї ситуації ; виділити в них типове та особливе, переваги чи недоліки, позитивне чи негативне; час від часу пропонувати дітям уявити щось у вигляді елементарної схеми.
Під час виконання дошкільниками завдань творчого характеру педагог може використовувати продуктивні прийоми, урізноманітнювати їх.
Зокрема, дітям можна запропонувати:
об’єднати — подрібнити ; дібрати синоніми-антоніми ; знайти нові шляхи використання речей; винайти нові засоби досягнення мети; внести зміни в зроблене; змінити речі за кольором, розміром, матеріалом, формою; висловити якомога більше ідей для розв’язання конкретної проблеми; використати фантазію, жарти, каламбури; взяти участь у дискусії; дібрати аргументи, докази; провести нескладне дослідження ; помінятися з однолітками ігровими ролями, спробувати зіграти кілька несхожих ролей; уявити , відчути смак ; «прорецензувати» роботу ; поставити якомога більше запитань; оживити слово ; розповісти про улюблені тварину, рослину, гру, заняття, страву; розповісти про свої найприємніші враження; уявити себе чарівником ; завершити розпочаті речення; збільшити-зменшити когось-щось; додати фантастичних властивостей комусь-чомусь; придумати нового звіра, рослину, прилад тощо; продовжити життя літературного персонажа; змінити звичні взаємини між персонажами казки ; вживати метафори, переносити властивості одного предмета на інші: м ‘який характер, щоки горять, позеленіти від злості, сталеві м’язи, бронзове тіло; дати свою назву відомій картині, казці, оповіданню, віршу; фантастично поєднати несумісне — голову однієї тварини з тулубом другої, хвостом — третьої; уявити, що трапилося б, якби прискорився час; якби це позначилося на житті, порах року, заняттях, відпочинку тощо; придумати нове свято, конкурс, гру.
Практика показує, що методи ТРВЗ сприяють розвитку комунікативної сторони мовлення та позитивно впливають на становлення всієї мовленнєвої системи дошкільників в цілому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)