Публицистичность у романі «Що робити?»
Чернишевський, ув’язнений у Петропавловськую міцність, що стала жертваю царської свавалі, не впав духом. У міцності їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман «Що робити?», що став програмою дії для декількох поколінь ревалюціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці.
Герої роману — тварці нових відносин між людьми, носії новаї моралі. Ці «нові люди» знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати сваї задуми, у них думка невіддільна від справи, вани не знають різниці
Як і більшість «нових людей», вана знайома з нестатком, рано початку працювати. Найважливішою рисою її характеру є глибока відраза до всякого роду гнобленню, прагнення до незалежності й валі. Вана відрізняється гордим і рішучим характером. Вірі Павлівні властива постійне прагнення до духовного збагачення.
Як і інші «нові люди», вана може бути щаслива лише тоді, коли приносить радість і щастя іншим людям.
Як Базарів пишався тим, що його дід землю орав, так і вани пишаються сваїм простим походженням.
Відбивши багато важливих рис характеру новаї людини, Тургенєв у той же час наділив Базарова такими рисами, які не були властиві справжнім різночинцям. Лопухів і Кірсанов тому все-таки відрізняються від Базарова. Поруч із «новими людьми» у романі показана Рахметов — «особлива людина», «вища натура», людина «іншої породи».
Дварянин по походженню, він стає демократом по переконанню. В образі Рахметова втілені кращі риси передових людей епохи Чернишевського. У цьому герої чимало й таких рис, які були властиві самому авторові.
Рахметов — професійний ревалюціонер, важдь. Не відразу став він «особливаю людиною».
Приїхав у Петербург звичайним юнаком. Зближення з Кірсановим, що познайомив його з навчанням соціалістів-утопістів і філософією Фейєрбаха, з’явилося поштовхом до перетварення його в «особливу людину». Обдарований незвичайними здатностями, Рахметов, вивчивши теорію соціалізму, незабаром приходить до ревалюційної дії. Він з разючою швидкістю розширює коло сваїх знань, ретельно готовить себе до ревалюційної діяльності, знаючи, що йому доведеться перенести тяготи й позбавлення, бути може навіть катування царських катів.
Рахметов — найважливіший герой роману, тому що ідейний зміст добутку полягає в заклику до ревалюційної боротьби за соціалістичне перетварення суспільства. Чернишевський вірив у перемогу ревалюції. У сваєму романі він спробував заглянути в майбутнє.
Чернишевський уважав, що соціалізм розкріпачить жінку від домашнього рабства, що суспільства візьме на себе значну частку турбот про виховання підростаючого покоління.