Бегемот — характеристика літературного героя
Бегемот — один з підручних Воланда, котрий постає в образі величезного чорного кота. У Біблії бегемот наводиться як приклад незбагненності божественного творіння; в той же час Бегемот — одне з традиційних найменувань Демона, поплічника сатани. Б. в романі Булгакова комічно сполучить схильність до філософствування і «інтелігентні» звички з шахраюватий і агресивністю.
Вперше він виникає у сцені погоні Івана Бездомного за Воландом, причому виїжджає від погоні на трамваї, потім перед переляканим Стьопою Ліходєєвим п’є горілку,
Поплавському, що явився в квартиру покійного Берліоза, Б. повідомляє, що це він дав телеграму до Києва, а також
Б. дає сигнал до початку балу, а під час прийому гостей сидить біля лівої ноги Маргарити. Він намагається сперечатися з Маргаритою щодо того, винен чи в дітовбивстві Фріди спокусив її господар кафе. Під час балу Б. купається в басейні з коньяком.
За вечерею після балу Б. пригощає Маргариту спиртом і п’є сам, при цьому розповідає небилиці, «змагається» з Азазелло у влучності стрільби, вбиває сову і ранить Геллу.
Роздратований Азазелло заявляє з приводу кота, що його «добре було б утопити». Б. диктує Гелле довідку для Миколи Івановича і разом з іншими проводжає майстра й Маргариту до машини. Надалі в квартирі № 50 зустрічає з примусом в лапах прийшли з облавою чекістів, веде з ними люту перестрілку, прикидаючись убитим і «оживаючи», за допомогою примуса підпалює квартиру і переховується. Разом з Коровьеву він відвідує магазин Торгзіну і ресторан Грибоєдова, причому обидва візити також закінчуються пожежами, влаштованими Б. У сцені на Воробйових горах Б. видає свист, подібний вітрі.
Під час останнього польоту він приймає справжній вигляд «худенького юнака, демонапажа, кращого блазня, який існував коли-небудь у світі». Діяльність Б. служить причиною того, що вже після зникнення Воланда з почтом по всій країні починають виловлювати і винищувати чорних котів.