Лиш Афродіта мені рівня
Раніше я мало замислювалася над питанням суспільного становища жінки, вважаючи, що її одвічне призначення — бути берегинею сімейного вогнища. А тим часом чоловіки мітингують у парламенті та на майдані біля нього, їхніми іменами перенасичено технічні видання, чоловічий розум вирішує глобальні проблеми, творить долі людства .
Та ось мені на очі потрапив вислів Миколи Реріха: «Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають розрахунки та обчислення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі, тоді приходять
Ось у чому, виявляється, полягає свята жіноча місія: бути не тільки берегинею свого роду, але й усього живого на землі! І що б там не вирішували чоловіки, доля людства все одно у руках жінки, бо воно зародилося у її клітиночках, її серці, сповите і захищене її любов’ю.
Переді мною постають величні у своїй самовідданості матері з творів Шевченка, Самчука, Довженка і закохані героїні Лесі Українки та Олеся Гончара, сповнені гідності Роксолана, Оксана з «Боярині», Маруся Чурай. їх образи закарбовуються в пам’яті навічно, бо вони, як вірні подруги,
Та коли я нещодавно гортала сторінки свіжих часописів, була вражена: мене приголомшили сучасні факти, бо вони свідчили про підлегле становище жінки у сьогочасній системі суспільних відносин.
Ось ми милуємося жінкою-господинею, і зовсім не замислюємося, що ведення домашнього господарства відбирає у неї весь вільний час. Ми пишаємося жінкою-трудівницею, а виявляється, що дві третини сучасних безробітних — жінки, хоч спеціалістів із вищою освітою жінки становлять шістдесят один відсоток. А ті, що працюють , поступаються чоловікам на два-три розряди і тому отримують меншу платню. І зовсім уже парадоксальними є цифри, що стосуються громадсько-політичної сфери: в Україні п’ятдесят чотири відсотки виборців — жінки. А от у парламенті їх менше — чотири відсотки.
У політичному житті, як я розумію, ці 4 % мають невелику вагу ‘.
…Мила моя Україно! Чи не твої доньки є найчарівнішими квітками у вінку української слави? Княгиня Ольга і Єлисавета Милорадович, Леся Українка й Олена Теліга, моя землячка Христя Алчевська та найулюбленіша поетеса Ліна Костенко, про яку ровесниця з Конотопу написала:
В її очах горить святий вогонь,
А серце слів мелодію складає.
Промені цього вогню, народженого у серцях гідних доньок української землі, освітлюють і зігрівають життя усієї нації, на яку, я вірю, чекають кращі часи. Астрологи свідчать, що Земля вступає в еру Великої жіночості: жінка мусить настільки піднестися духовно, морально, інтелектуально, щоб повести за собою. Тому наше майбутнє має бути прекрасним!
…Зараз мої однолітки стоять на порозі дорослого життя. Яким воно буде? Я переконана, що моє майбутнє залежить від того, наскільки чесно я буду ставитися до обов’язків: суспільних , а також до свого одвічного призначення бути берегинею своєї родини.
Це щастя — бути жінкою! Це велика відповідальність — бути жінкою! Це щедрий дарунок долі — бути жінкою!
Я — жінка.
Я — травинка.
Я — царівна…
Лише Афродіта мені рівня.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)