Аналіз вірша Володимира Самійленко «Людськість»
Поезія «Людськість» написана в 1893 році. Подібно до Лєрмонтовської «Думи»-, в поезії Самійленка порушені важливі морально-естетичні проблеми: людина і технічний прогрес, місце і роль духовних цінностей в людському житті. Поет за розвиток культури, високих духовних поривів, Але в той же час бачить, як машинний вік вбиває в людських душах. «найкращі пориви, гарячі почуття».
Він виступає проти «холодних міркувань», «розміреного життя», які витіснили «глибину думок» і «силу поривання». В. Самійленко закликає возвеличити
Ми раді за прогрес, і от до всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж машин, Ми виставим людей з високою душею?
Поет великої людської душі, В. Самійленко тонко відчував красу рідного краю. Справжнім шедевром інтимної й пейзажної лірики стала його «Вечірня пісня» . Це один з най-довершеніших у художньому відношенні твір, музику до якого написав К. Стеценко. Майстерно використані художні засоби сприяли створенню піднесеного Й задушевного настрою вечірньою
Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
Щирість, простота, безпосередність пейзажного малюнка сприяють авторові досягти великої сили естетичного впливу. Слід звернути увагу на ту обставину, що поема «Герострат» була видана окремою книгою. Це перша ластівка, яка сповістила літературну громаду про народження справжнього національного поета, схвильованого і страждаючого за народне горе. Цією ж поемою відкривалася і збірка «З поезій Володимира Самійленка». Окрім поеми «Герострат», до збірки ввійшли поезії «Грішниця», «Найдорожча перлина», «Шкода», «Елегії» — переклад з Беранже.
Це були неоціненні зразки лірики кількох жанрових форм: пейзажної, громадянської, інтимної.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)