Главная ⇒ 📕Сочинения на свободные темы ⇒ Коротка характеристика основних стилів

Коротка характеристика основних стилів

В мові виділяють п’ять стилів: художній, науковий, публіцистичний, розмовний та офіційно-діловий. Оскільки суспільні функції мови часто переплітаються, то й функціональні стилі не є відособленими один від одного, кожен з них містить елементи іншого. Крім того, в будь-якому функціональному стилі переважають загальномовні, між-стильові засоби, хоч кожному з них властиві специфічні елементи з однаковим стилістичним забарвленням, з єдиними нормами слововживання.

ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ

Стиль художньої літератури являє собою складний сплав,

який увібрав у себе все багатство національної мови. Тут можливі поєднання елементів усіх стилів літературної мови, а також діалектизмів, жаргонізмів та інших складників, якщо це вмотивоване потребами мистецького зображення дійсності. Використання мовних засобів у художньому стилі зумовлене його призначенням — образно відтворювати дійсність, тобто змальовувати життя в образах, втілених у слові. Однією з найсуттєвіших категорій у структурі художнього твору е образ автора.

Його творча індивідуальність, світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності та їх оцінка — усе це позначається

на доборі та організації мовних засобів.

Зразки стилю

Козацький суд

Коли, скажімо, трапиться, що двоє козаків між собою засперечаються чи поб’ються, або один одному по-сусідськи зробить шкоду і не можуть помиритися між собою, тоді обидва, купивши на базарі по калачеві, йдуть позиватися у паланку, до якої належать, і, поклавши калачі на стіл, стають біля порога, низенько вклоняються суддям і кажуть: «Кланяємося, панове, хлібом і сіллю». Судді починають питати: «Яке ваше діло, панове молодці?» Покривджений розповідає про образу. Судді звертаються до кривдника: «Ну, братику, говори, чи правда те, що товариш на тебе каже?» На що кривдник відповідає: «Та що ж, панове? Те все правда, що я шкоду зробив своєму сусіду, але не можу його вдовольствувати затим, що він лишнє од мене требує і шкоди не має стільки».

Вислухавши їх, паланка посилає від себе козаків для засвідчення шкоди. Після їх повернення, якщо скарга виявляється слушною, судді казали кривднику: «Ну що ж ти, братику, чи згоден заплатити шкоду своєму сусіду чи ні?» Якщо обидві сторони згодні, паланка сама вирішує їхню справу й відпускає по домівках. Якщо ж кривдник огинається й не примирюється в паланці, то їх відсилають у Січ.

Якщо не міг розсудити й помирити суддя військовий, не могли отамани, йшли позиватися до самого кошового. Якщо ж там винний не погоджувався із присудом, то частували його киями, змусивши тут же, на очах у всіх заплатити покривдженому, скільки той вимагає .

НАУКОВИЙ СТИЛЬ

За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція повідомлення. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. До мови наукової літератури ставляться особливо суворі вимоги щодо логіки викладу матеріалу. Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнених складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо було б висловити складну думку.

Велика питома вага тут належить складнопідрядним реченням, зокрема з причиновим та наслідковим зв’язком. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу. Ще одна композиційна особливість наукового стилю — документація тверджень, цитати, посилання тощо.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)