Туристичний клуб — цікава форма фізичного та громадянського виховання учнівської молоді
Туристичний клуб — цікава форма фізичного та громадянського виховання учнівської молоді.
Однією з популярних серед підлітків форм фізичного та громадянського виховання є спортивний туристичний клуб, продумані заняття якого дозволяють комплексно вирішувати багато задач всебічного розвитку дітей засобами спорту. Члени клубу практично засвоюють основи туризму ведуть цікаву пізнавальну роботу, обговорюють проблемі здоров’я і спортивного руху. Велику кількість часу вони присвячують активній діяльності: тренуванням, іграм, змаганням,
Тому ще у 2005 році в нашому навчальному закладі постала потреба в створенні шкільного туристичного клубу «Горизонт».
Мета та цілі клубу:
— популяризація пішохідного туризму як найбільш масового та доступного виду спорту та активного відпочинку.
— поліпшення стану спортивно-туристичного та фізичного виховання молоді.
— підвищення рівня краєзнавчої та природоохоронної підготовки юних туристів.
— згуртування педагогічного та учнівського колективів.
— пропаганда здорового способу життя.
Форми роботи клубу:
— теоретичні та практичні заняття;
—
— тренувальні походи, краєзнавчі експедиції;
— організація районних змагань з пішохідного туризму;
— участь вихованців клубу в змаганнях зі спортивного орієнтування, пішохідного, гірського та водного туризму;
-участь у багатоденних спортивних походах;
-випуск газети «Туризм в нашому житті»;
-створення відео презентацій;
-проведення туристсько-краєзнавчих зльотів;
-виступ агітбригади для пропаганди туризму як здорового способу життя.
Велике значення має систематизація роботи туристичного клубу. За час існування клубу наші вихованці приймають участь в багатьох заходах: шкільні туристсько-краєзнавчі змагання присвячені Всесвітньому дню туризму, свято «Маленьких туристят» для дітей старшої групи дошкільного відділення та початкової школи, екологічні ігри «Світ навколо нас», краєзнавчі вікторини, конкурси творчих робіт для краєзнавців, районні туристсько-краєзнавчі змагання «Туристична весна», міські змагання з туристичного багатоборства, обласні змагання зі спортивного орієнтування, участь в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу на найкращу туристську-краєзнавчу подорож.
Ці заходи — це активна форма відпочинку, яка сприяє зниженню втоми та підвищенню працездатності учнів. Крім цього, при правильному підборі засобів та оптимального рухового навантаження, вони служать укріпленню здоров’я учнів, формуванню у них життєво важливих рухових навичок та вмінь, виховує дисципліну, відповідальність, формує основи здорового способу життя.
У філософському розумінні спосіб життя — це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей у поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку людей та їх духовні цінності. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому.
Туризм і краєзнавство дуже добре впливають на формування здорового стилю життя особистості.
Спортивний туризм, залежно від категорії осіб поділяється на дитячий, молодіжний, сімейний. Залучення до спортивного туризму дітей та юнацтва сприяє розвитку та вдосконаленню всієї системи спортивного туризму, бо, по-перше, діти-туристи — це майбутнє поповнення лав спортивного туризму; по-друге, формування в процесі подорожей навичок здорового способу життя та активного відпочинку сприяє підтримці високого рівня здоров’я.
Дитячо-юнацький туризм — це масовий рух дітей і юнацтва з метою всебічного розвитку й активного пізнання навколишнього світу і самих себе засобами туристсько-краєзнавчої діяльності. У свою чергу, туристська-краєзнавча діяльність — це комплексний засіб гармонійного розвитку підлітків і юнацтва, активного пізнання та доступного поліпшення навколишнього світу і самих себе, а це духовне здоров’я молоді.
Туристсько-краєзнавча діяльність органічно увійшла в навчально-виховний процес нашого навчального закладу. Вона виконує три основні функції: оздоровчу-спортивну, виховно-розвивальну, освітньо-пізнавальну. Кожній функціональний компонент несе в собі конкретні цілі.
Оздоровчо-спортивна функція туристсько-краєзнавчої діяльності має на меті вдосконалення фізичного розвитку молодого покоління. Навантаження, які отримує організм у поході, рівномірно розподілені в часі, чергування їх із відпочинком та поступове зростання позитивно впливає на фізичний стан особи. Цілодобове перебування на повітрі, нічліг у наметах сприяють загартовуванню організму. Як правило, люди, які систематично займаються туризмом, практично не хворіють на застудні захворювання. Туризм привчає до зорового способу життя та сприяє формуванню прикладних умінь і навичок: орієнтуватися на місцевості, долати природні перешкоди, організувати побут у будь-якому природному оточенні.
Усе це формується тільки в походах. Рух із рюкзаком сприяє розвитку витривалості, сили, координації, спритності тощо.
Мету Виховно-розвивальної функції туристсько-краєзнавчої діяльності можна сформулювати так: виховання альтруїстичної життєвої позиції; стійкості, уміння долати труднощі й негаразди, виховання сміливості, рішучості, сили волі; товариськості, інтересу до людей, поваги до них; любові до волі, прагнення до незалежності, самостійності. Реалізація даної мети відбувається в процесі розвитку в учнів уміння аналізувати свої вчинки, оцінювати дії товаришів, прагнути до самопізнання, самовиховання.
Освітньо-пізнавальна функція туристсько-краєзнавчої діяльності реалізується в процесі опанування учнями природного і соціального середовища. Різновиди маршрутів та районів подорожей сприяють задоволенню таких потреб підлітків, як потреба у новизні, пізнанні. Безпосереднє сприйняття навколишнього середовища в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності конкретизує, доповнює і систематизує знання учнів.
Туристсько-краєзнавчі заходи, побудовані в чіткій послідовності, розширюють для школяра кордони Батьківщини. Спілкування з природою зумовлює неповторні естетичні переживання в душах дітей. Саме в походах, коли діти цілодобово перебувають у горах, лісі, на річці виникає любов до рідної землі, бажання зберегти й примножувати її багатства.
Походи та екскурсії сприяють вивченню соціального середовища. Знайомство з історичними пам’ятками, відвідування місць з багатим історичним минулим дозволяють юним туристам вивчати героїчні сторінки нашої історії.
В походах юні туристи знайомляться з культурою, особливостями побуту, економікою, народними промислами різних націй та народностей. Знання історії даного народу, дотримання традицій і звичаїв сприяє розвитку шанобливого ставлення до людей. Юні туристи не тільки читають про історичні події у книжках, проходячи місцями конкретних історичних подій, вони ніби стають їх «учасниками».
Всі ці методи дуже ефективні в громадянському виховання підростаючого покоління.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)