Дозволь мені, моє вечірнє світло, впасти зерном в рідній стороні
Яровий, душа. Яровий, а не ридай! У білій холоднечі серце Україні, А ти шукай червону тінь калини, На теплих ногах тінь її шукай. В. Стус. Поетична творчість завжди навіває спогади. Спогади минулого, марення майбутнього, осмислення сучасного. Лише поети завжди бачать дійсність, залишаючи минуле, пророкуючи майбутнє. Печаль, жах, страждання за рідну Батьківщину, але безсмертна віра в світле майбутнє України наповнює поезію