Свято працівників бібліотек
Свято працівників бібліотек.
Ведуча : Є багато див на землі, створених природою і зроблених руками людини. Чи не найбільше диво з див — книга, у ній увесь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип, освітлює шлях людині книга. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих, надійних, у ваших руках, дорогі бібліотекарі. Ведуча: Тому зовсім не випадково, у рік тисячоліття літописання і книгодрукування, президент України своїм Указом проголосив 30 вересня 1998 р. Всеукраїнським днем бібліотек.
Ведуча: Символічно, що саме в день Віри, Надії,
То ж, як записано у стародавньому трактаті: «Воздамо дяку тому, хто допоміг нам легко пройти крізь складний лабіринт книг». Ведуча : Яких професій лиш нема! Професій різних тьмуща-тьма: Художник, лікар, вчитель і аптекар, Та в нас найкраща: Це — бібліотекар.
Він чарівник, що в світі книг живее Він читачів
Сьогодні бібліотечна справа є професією, що потребує від працівників постійного пошуку, роботи над собою., удосконалення професійних знань. Сприяють цьому конкурси професійної майстерності. Згадаймо слова відомого французького письменника Віктора Гюго: «Автор творить книгу, суспільство приймає, або ні.
Творець книги — автор, творець її долі — суспільство. Тому основне завдання бібліотекаря — зробити цю долю щасливою. Дороги всі ведуть до Риму, Колись казали мудреці.
До нас ведуть шляхи незримі Завжди із книгою в руці Всіх читачів вітаєм радо, Коли до вас би не прийшли, І консультації й поради. Готові дати ми завжди. Ведуча: А тепер перейдемо до конкурсу: 1. Прошу назвати прислів’я, приказки про книгу 2. Ведучий зачитує вислови письменників, поетів про книгу.
3. «Увага — новина!» . 4. Бібліотечне лото. . Питання лото: — Особа чи установа, що фінансує бібліотечні заходи? ; — Хто був першим засновником бібліотек України? ; — Якого року був ухвалений закон про бібліотечну справу України . — Які професійні журнали ви знаєте? — Яку поему у віршах написала Л. Костенко — За якими творами І. Багряного створено двосерійний фільм? — Хто написав перший український історичний Роман? — Який твір Шевченка має назву квітки, а який дерева Рятівник ти нині в нас! Ведуча : Праця бібліотекарів тісно пов’язана зі словом і тими, хто його творить — письменниками, поетами. «Без бібліотекарів, письменників, їхньої благородної дії створити незалежну демократичну Україну не можливо. Без них годі позбутися морального й духовного закріпачення людини, добитися відродження нації, історичної пам’яті, піднесення духовності, вільної особистості», — говорив на І Всеукраїнському конгресі бібліотекарів Василь Дурдинець. Кожен письменник дивиться на бібліотекаря з надією, адже: Він стоїть біля джерел слова, йому першому потрапляє щойно написана книга. Він теж сівач…
Він теж невпинно сіяв, Хоча й не жито, а насіння слів, Якщо для когось виростив надію, То у житті таки він щось зумів Ведуча: Костянтин Ушинський писав: » Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю душу, то щастя саме вас відшукає.» Для мене книга — світло дня, Для мене книга — зорі ночі… Моя сім’я, моя рідня, Мій розум, серце моє, очі… Без книги я не проживу Вже, як без вирію лелека… Я і крізь вічність проживу В отім святім — бібліотека…
Для вас я книгою лишусь, Словами. Строфами, рядками, У пам’ять віршами впишусь І прози буйними грядками… В енциклопедіях знайду Для вас усі найкращі гасла І з ними у серця прийду, Щоб свічка помислу не згасла. Бо книга — то і світло дня, бо книга — то і зорі ночі моя сім’я, моя рідня, мій розум, серце моє, очі…
Ведуча : Дорогі друзі! Ми дякуємо всім, хто прийшов сьогодні розділити з нами наше свято. Бажаємо вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, творчого натхнення. Нехай з вами вічно буде Віра, Надія, Любов.
Бібліотека — море книг, Бібліотека — храм науки… Переступайте наш поріг, Беріть скарби нетлінні в руки! Вони — це згусток давнини, Вони прийшли із давнини, Як наша виспівана мова.
У них — боління тих людей, Кому за біль — добро народів. У грізній сутичці ідей Вони бажали добрих сходів. Вони прорвались в наші дні Крізь морок тьми і непогоди. Немов душа — квилять одні, А інші — шлють геройства оди… Переступайте наш поріг, Вам буде добре в цій оселі; Гомер громово гряне в ріг, Заплаче мужньо Руставелі.
Тут Дайте заведе вас в рай, Шекспір відкриє високості. Наш Гоголь обезсмертить край І Пушкін вас запросить в гості. Запалить душу вам Тарас І заквилить чаїно Леся…
Тож не минайте наш поріг, Беріть скарби нетлінні в руки: Нема прекрасніших доріг, Ніж в цей вселюдський храм науки. Використана література: 1. Шкільний світ.-2002.-№ 35-36.-верес.-с. 31. 2 . Свиридова Н. За волшебной дверью /Пер.
Б. Ковалюк // Библиотека.-2002.-№11.-С. 52-54