Трагічна доля Галілея
Німецький драматург, творець нового «епічного театру», з життєвою позицією революціонера — прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: «Добра людина з Саузана» , «Матінка Кураж та її діти» , «Життя Галілея» . У «Матінці Кураж…» автор звертається до подій Тридцятилітньої війни , намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює до «маленькоїлюдини», до «натовпу», він упевнений, що долю людства визначає кожна людина, навіть «маленька».
Письменник проводить читача через
Бертольд Брехт своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію «епічного театру», який був протилежністю «драматичному». Головний принцип епічного театру Брехта — «ефект очуження».
Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі «Життя Галілея». За жанром — це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність
Заради цього він здатен зректися близьких і учнів, терпіти голод і холод.
У останніх епізодах Брехт змальовує Галілея, який продовжує свою працю. Бути героєм і померти легко, набагато важче покласти на себе шлповідальність за увесь світ, продовжувати працювати, навіть не знаючи, чи будуть коли-небудь використані твої відкриття. У п’єсі СТИкаються різні ідеї про долю людини, а сюжет побудований не тільки на розкритті значення творчості людини, а й на усвідомленні героєм свого призначення.
Історія Галілея для Брехта — лише притча для постановки великої соціально-філософської проблеми. При уважному аналізі виявляється, шо драма Брехта не зовсім історична. Не важко впевнитися, що багато міркувань Галілея лежить в основі його досвіду. Вчинки Галілея розкривають його думки, демонструють ясність і точність авторського соціального аналізу.
Брехт бере відомий і популярний сюжет або історичний епізод і відбудовує філософську притчу, щоб примусити читача задуматися над важливими життєвими питаннями.