Соціально — орієнтований підхід в навчально — виховному процесі школи
Концепція соціально орієнтованої освіти розглядає розвиток особистості школяра не як самостійний процес, а як закономірний результат розвитку мікросоціуму . Сучасна психологія доводить неможливість становлення особистості поза суспільними зв’язками, тобто учень є соціальним феноменом. Довгий час існував конфлікт між індивідуальною спрямованістю освіти та колективною формою її реалізації. Нарешті зараз звернена увага на вирішення даного протиріччя.
Основною задачею школи є надання можливості учням одержати якісну освіту відповідно
У процесі становлення як особистість людина розкриває свою власну природу, привласнює і створює предмети культури, знаходить коло
Мета освіти — Соціально зріла особистість: це людина, яка здатна панувати над випадковостями, змінювати обставини відповідно до своїх цілей, свідомо керувати собою, робити вибір і нести відповідальність за свою поведінку — за минуле, теперешнє і майбутнє .
Особистість — це вища психологічна інстанція організації й управління своєю поведінкою, що полягшає в переборенні самого себе, у відповідповідальності за всіх інших людей та за свої вчинки по відношенню до них»
Соціально зріла особистість характеризується прагненням до самореалізації — досягнення найвищого розвитку своїх духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей у контексті своїх відносин з іншими людьми
У процесі реалізації означеної педагогічної ідеї вчителі школи зосереджують зусилля на:
— виявленні соціально-педагогічних умов ефективного формування в учнів життєвої компетентності;
— визначенні основних бажань і потреб у житті дитини;
— обгрунтуванні оптимальних методів та форм навчально-виховної роботи;
— розробці та впровадженні в навчально-виховний процес програм розвитку особистості;
— проектуванні виховного процесу, спрямованого на становлення особистості;
— упровадженні ефективних форм і методів розвитку учнівського самоврядування.