Про мій берег дитинства

Куди Б не вели нас життєві дороги, ми завжди пам’ятатимемо той чарівний світ природи рідного краю, у якому виросли, батьків, рідних і близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинстві формується майбутня людина. Якою росте дитина: доброю, чемною, скромною, працьовитою – такою вона й буде людиною.

Недарма в народі кажуть, що все починається з дитинства. Бо чого дитина навчиться в дитинстві, те пронесе через усе життя. Мудреці кажуть, що людина виховується до п’яти років, а потім її уже перевиховують.

Ось чому так важливо, щоб ще з дитинства

виховували любов до землі, де народилась людина, синівський обов’язок, доброту, порядність, чесність, любов до людей.

Моє дитинство! Я згадую його як чарівну казку, в якій маленька дівчинка розгортає велику, кольорову, з красивими малюнками книжку; поруч моя матуся, яка відкрила для мене таємничий світ пізнання життя у книгах. І досі пам’ятаю, як пахло друкарською фарбою, як розглядала першу книжку з поблажливістю і хвилюванням.

Мамина пісня! Чомусь завжди, коли мені важко і сумно, я уявляю себе маленькою дівчинкою, над якою схилилась матуся, і спів її пісеньки! Мені здається, що мамина пісня і перші мої

книжки, мій дитячий садочок і школа – це береги мого дитинства, до яких я повертатимусь у своїх спогадах, з яких я черпатиму сили і наснагу для подальшого життя. Мамина пісня, перша книжка, перші каракулі – нерозлучні супутники наших дитячих літ.

Вас ніколи мені не забути.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Grammar as a branch of linguistics.
Сейчас вы читаете: Про мій берег дитинства