Главная ⇒ 📕Сочинения на свободные темы ⇒ Особистість учителя в розвитку креативних здібностей

Особистість учителя в розвитку креативних здібностей

Своєю практикою вчителі шкіл, що стали на шлях інноваційного розвитку, підтверджують: сучасний педагог стає дослідником. Педагог майбутнього для якого педагогічне дослідження є умовою розвитку професійної майстерності. Саме в умовах дослідницької діяльності стають реальними якісні зміни в педагогічному мисленні вчителів, відбувається інтенсивний розвиток їхніх творчих здібностей і в результаті — ефективне формування педагога-дослідника. Педагог-дослідник: 1. Орієнтує свою педагогічну діяльність на нові досягнення науки.2.

Неперервно

досліджує свою систему роботи, здійснює науковий аналіз її різних складових.3. Прагне постійно підвищувати результативність своєї праці.4. Володіє вміннями практичного використання методики педагогічного дослідження.5. Тяжіє до спілкування з ученими та педагогами-новаторами для ознайомлення з актуальними проблемами вітчизняної й зарубіжної педагогіки, передовим досвідом роботи, інноваційними технологіями, знає про професійні досягнення своїх колег.6. Конструктивно сприймає нові ідеї, прагне з’ясувати суть, переваги й недоліки без зверхності та скептицизму відносно спроможності.7.

З повагою ставиться

до переконань своїх компонентів без категоричного заперечення їхньої точки зору.8. Має системне мислення, що виявляється в цілісному сприйнятті різних педагогічних явищ, здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати перспективу свого подальшого професійного та загального розвитку, шляхи його досягнення. Для реалізації зазначених умов необхідно, щоби зміст, методи навчання й виховання, ритм уроку, режим дня й тижня, етика спілкування, робота з батьками, дизайн середовища — усе працювало на дитячі потреби та вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило фізичному та психічному здоров’ю. «Особистість виховує особистість» — це азбука виховного процесу.

Тому таку виняткову роль відіграє перший учитель у навчанні й вихованні дитини — молодшого школяра. Особистісні якості педагога надають процесу навчання ціннісно-значущу спрямованість і своєрідність впливу через індивідуальну культуру спілкування, поведінку, почуття тощо. Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи та навчання. Ш. Амонашвілі привертає увагу до того, що, навчаючи та виховуючи, учитель залучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь.

Але як це залучення відбувається? Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність. І це «через» означає, що різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особисті риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності. Саме такий учитель покликаний розвивати креативні здібності учнів розвивального навчання. Головне завдання — не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання завдання, яке виникло перед ними.

Учитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від учителя вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоби зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації. Педагоги аналізують відповіді дітей і непомітно ведуть їх до розв’язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв’язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину.

Робота в системі РН дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв’язку, учить міркувати, доводити, обгрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова проблема… І знову починається пошук. Уроки передбачають роботу індивідуальну, групову та в парах. Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вчителя, а і своїх однокласників.

Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини, ніж спілкування з дорослими. Діти тренуються в мистецтві слухання спочатку у своїй маленькій компанії, а вже потім відважуються постати пере

(1 votes, average: 5,00 out of 5)