Створення здоров&;apos;язберігаючого Навчально-виховного середовища для учнів Першого класу в умовах школи культури здоров&;apos;я
Одним із пріоритетних завдань сучасної школи, визначених у У Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України «Про фізичну культуру», «Основах законодавства України про охорону здоров’я», програмі «Діти України», Концепції фізичного виховання в системі освіти України відзначається різке погіршання здоров’я підростаючого покоління і наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я молоді. Тому відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України і Міністерства
За період навчання в школі, кількість здорових дітей зменшується в 4 рази, кількість дітей, які мають проблеми із зором збільшується з 1 класу до випускного з 3,9 до 12,3%, з нервово-психічними розладами — з 5,6 до 16,4%, з порушеннями постави — з 1,9 до 16,8%. Саме тому в усіх нормативних документах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, у вимогах, встановлених Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу значна увага приділяється умовам перебування у школі перших класів:
Здійснення психологічного супроводу та підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі, забезпечення психологічного комфорту та захист психічного здоров’я всіх учасників навчального процесу, сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку школярів, організація гарячого харчування, контроль за його якістю;навчання дітей розуміти роль раціонального харчування, дотримання гігієни під час їжі, формування культурно-гігієнічних навичок.
Першокласниками стають діти в шестирічному віці. І вони, якою б спрощеною не була навчальна програма, можуть опинитись у стані психоемоційної напруженості через фізичну непідготовленість до пропонованого навчального навантаження, завищених очікувань з боку батьків. Потрібно не лише професійно оцінити психологічний стан дитини, а й створити відповідні умови охорони та гігієни її нервової системи під час навчального процесу. Робота зі створення здоров’язберігаючих умов навчання розпочинається за рік до навчання. У цей час дитина розуміє — наступне перше вересня вона зустріне у новому статусі — учня першого класу.
Це викликає певну тривожність. З метою її подолання та підготовки дітей до навчання у школі з листопада починає діяти Школа майбутнього першокласника. Малюки по суботах звикають поступово до особливостей навчального закладу, знайомляться з учителем, майбутніми однокласниками. До роботи залучається і шкільний психолог, проводиться діагностика рівня підготовленості дітей до навчання у школі, з’ясування рівня тривожності, тощо.
За наслідками проведеної роботи психолог готує рекомендації для батьків щодо підвищення рівня готовності дітей до школи, подолання тривожних станів, організації режиму дня та підтримки перших шкільних успіхів. У разі необхідності з окремими дітьми та їх батьками проводиться індивідуальна консультативно-корекційна тробота. Загальні рекомендації подають не лише на шкільних стендах, і в електронному вигляді на сайті закладу. На початку навчального року вже з учнями перших класів проводиться комплексна діагностика з метою визначення рівня розвитку готовності дітей до навчання у школі — тест Керна — Йїрасека, встановлення рівня адаптації до навчання — «Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації» , «Екран настрою» , малюнкова методика «Моя сім’я», анкета «Знайомтесь — це я!».
Учителі та батьки отримують конкретні рекомендації щодо попередження чи подолання шкільної тривожності, нервових розладів, створення сприятливої психологічної атмосфери у класних колективах і вдома. Наступний етап — якісне планування навчально-виховного процесу, яке передбачає: — побудову уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу з використанням досягнень передової педагогічної практики з урахуванням питань здоров’язбереження;- реалізацію на уроці в оптимальному співвідношенні принципів і методів як загальнодидактичних, так і специфічних;- забезпечення необхідних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх стану здоров’я, особливостей розвитку, інтересів, нахилів, потреб;- встановлення міжпредметних зв’язків, зрозумілих учням, здійснення зв’язку з раніше вивченими знаннями і вміннями;- активізацію розвитку всіх сфер особистості учнів;- логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності;- ефективне використання педагогічних засобів здоров’язберігаючих технологій ;- забезпечення варіативного використання правил здорового способу життя в залежності від конкретних умов проведення уроку;- формування вміння вчитися, турбуючись про своє здоров’я;- ретельна діагностика, прогнозування, проектування, планування і контроль кожного уроку з урахуванням особливостей розвитку учнів.
За даними досліджень фізіологів людина стомлюється значно швидше під час розумової праці, ніж працюючи фізично. Розумова діяльність школяра на уроках до певної міри пов’язана з творчим процесом, який викликає значне напруження центральної нервової системи. Тривале напруження спричинює стомлення організму учнів, особливо у молодшому шкільному віці.
Великої шкоди завдає недооцінка, а іноді й порушення гігієнічних основ розумової діяльності учня. Безсистемний, невпорядкований режим навчання і праці протягом навчального дня, тижня, року, відсутність певного ритму і темпу в діяльності школяра часто призводять не тільки до перевтоми, а й до складних розладів в його організмі. Нерухома поза і слабка м’язова діяльність учня протягом багатьох годин перебування в школі не забезпечують необхідного рівня обміну речовин та окислювальних процесів, а це призводить до слабкості м’язів, іноді навіть і до м’язової атрофії. Статичне положення під час тривалого сидіння за партою спричиняє слабку циркуляцію крові, порушення постави, застійні явища в органах черевної порожнини і тазу, що в свою чергу призводить до захворювання органів травлення.
Також порушується вентиляція легень, що викликає відчуття важкості в усьому тілі, з’являється головний біль. Ці негативні фактори сприяють передчасному виснаженню нервової системи дітей, знижують опірність організму застудним та інфекційним захворюванням. Щоб запобігти цим негативним явищам, у загальноосвітніх закладах впроваджується система фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи , яка спрямована на реалізацію напрямів Національної доктрини розвитку освіти і Цільової комплексної програми «Фізичне виховання — здоров’я нації» та передбачає, крім проведення уроків фізичної культури, обов’язкові фізкультурно-оздоровчі заходи, зокрема: фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи під час навчального процесу. Відправною точкою при організації рухового режиму дітей повинна стати природна потреба організму в русі.
Вона становить в середньому від 10 до 15 тисяч локомоцій за добу для дітей віком 6-7років; 10-12 тисяч — для дітей віком 5-6років. Близько 60-70% цієї кількості рухів повинно припадати на період перебування дитини в освітній установі. Оптимальним руховий режим вважається, якщо відповідатиме таким умовам:
— співвідношення спокою і рухомої діяльності становить від 30% до 70%;- протягом дня у дітей не спостерігається ознак неуважності або явно вираженого стомлення;- є позитивна динаміка фізичної працездатності дітей;- артеріальний тиск дітей протягом усього дня відповідає віковій нормі.
За санітарними правилами норма навчальної роботи учнів у початковій школі з основних предметів не повинна перевищувати 80%. У час, що залишився, — щодня 30-45 хвилин — повинні проводитись фізкультхвилинки. Їхня мета — не зняття втоми або напруження у дітей, а профілактика стомлення, порушення постави, зору. Тому вчителі нашого закладу значну увагу приділяють використанню різних видів короткочасних фізкультхвилинок та валеопауз, які складаються з невеликої кількості вправ, що не потребують великого напруження, складної координації і впливають на основні м’язові групи. поліпшують кровообіг і дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності, позитивно впливають на емоційний стан учнів. Їх ефективність залежить від того, наскільки характер вправ, обсяг фізіологічного впливу, темп виконання вправ і чергування перерв упродовж дня відповідають характерові виконуваної роботи і складу учнів. Наші педагоги застосовують вправи на потягування, випрямлення, розслаблення м’язів, швидке присідання, ходьбу і стрибки на місці. Комплекси вправ змінюють через два-три тижні, причому можна змінювати не весь комплекс, а тільки окремі вправи, вихідні положення.
Все це створює враження новизни. Кожна валеопауза повторюється 4-6 разів. Сприятливо діє на учнів виконання вправ з різних вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, стоячи біля стола. Вправи враховують характер занять. Наприклад, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітної роботи у дітей стомлюються м’язи рук.
Крім того, учні досить часто перебувають у зігнутому положенні. З огляду на це під час валеопауз слід використовувати вправи на інтенсивне потягування, виправляння та вигинання хребта, на розправлення грудної клітки, їх виконують одночасно з рухами рук. Такі вправи запобігають викривленню хребта.
Після письмової роботи можна виконати пальчикову гімнастику, вільне струшування плечима й кистями опущених рук. Після тривалого сидіння за партою доцільно виконати рухи, що виправляють спину, тобто потягування, з глибоким диханням через ніс, а також вправи для ніг. Якщо учні тривалий час виконували завдання з розумовим навантаженням, варто виконати психогімнастичні вправи.
Виконуючи такі вправи, діти активно відпочивають, у них зникають застійні явища у кровоносних судинах, у черевній ділянці, ділянці таз у вихованні дитини. Вправи для розслаблення — обов’язкова частина фізкультурної хвилинки, їх проводять, щоб навчити учнів розслаблювати м’язи, а також використовують як засіб зниження утоми. Вміння довільно розслабляти свої м’язи дається дітям не одразу, проте, застосовуючи правильну методику проведення цих вправ, можна досягти певних успіхів.
У результаті систематичного проведення фізкультурних хвилинок підвищується культура рухів учнів — вони стають більш скоординованими, економними, спритними. Перед проведенням фізкультхвилинок треба стежити, щоб учні попустили комірці й пояси і щоб одяг не заважав їм виконувати вправи. Вправи, що входять до фізкультурних хвилинок, добирають з урахуванням характеру навчальних занять на уроках Статус експериментального навчального закладу передбачає проведення дослідницької роботи кожним педагогом. У шкільній методичній комісії вчителів початкових класів накопичений певний досвід з впровадження здоров’язберігаючих технологій у практику роботи.
Шляхи впровадження здорового способу життя у НВП в початковій школі обгрунтувала у своєму досвіді Танцурова О. І. Проблемами психічного здоров’я дітей опікується Сергієнко Я. Л., вона впроваджує методику проведення уроків у русі, які забезпечують інтеграцію пізнавальної та рухової діяльності учнів. Узагальнила досвід роботи з питання валеологічного супроводу уроків математики та української мови Васильченко І. В. Шерстньова О. О. вивчає вплив валеоапуз на підвищення рівня пізнавальної активності учнів. Значна роль належить урокам фізкультури. За сприятливих погодно-кліматичних умов вони проводяться на свіжому повітрі, адже на території закладу є три спортивні майданчики.
Один із них — має поле зі штучним покриттям і зручний для використання будь-якої пори року. Є також майданчик із сучасними тренажерами, встановлений на виконання програми розвитку фізкультури та спорту у місті. У холодну пору року такі заняття проводяться в одному із трьох спортивних залів. Учитель фізкультури Земляна Л. В. запроваджує змагально-ігрову методику викладання фізкультури у першому класі, як засобу стимулювання інтересу і активізації занять фізи
(1 votes, average: 5,00 out of 5)