До дня народження Д. І. Яворницького
Дмитро Іванович Яворницький… Це ім’я овіяне легендами.
Він народився 7 листопада 1855 року в с. Сонцівці Харківського повіту в родині псаломщика і селянки. Закінчив повітове училище, Харківську духовну семінарію, Харківський університет: історико-філологічний факультет.
Протягом життя Д. І. Яворницький написав близько 150 праць. Найголовніші з них «Історія запорізьких козаків» , «Іван Дмитрович Сірко — славний кошовий отаман війська запорізьких низових козаків» та інші.
Дмитро Іванович був учений і діяч з дуже широким
Багатоплановість творчих пошуків, неординарність мислення, причетність до найбільш важливих питань суспільного життя привело Яворницького до того, що наукове товариство Катеринослава запросило його на посаду директора крайового історичного музею. Для музею Яворницький зробив дуже багато. Значну кількість експонатів директор придбав на власні кошти. Серед них — козацький і селянський одяг, зброя,
На той час запорізька тематика в музеї була представлена найбагатшою в країні й за її межами. Це один з найліпших музеїв в України.
Після Великої Жовтневої революції Яворницький не залишив керування історичним музеєм у Дніпропетровську і одночасно викладав в Інституті народної освіти , де продовжував розробляти історію Запорізької Січі, займався проблемами краєзнавства. У 1937 році Президія АН України присудила йому вчений ступінь доктора історичних наук.
За значні досягнення в справі розвитку історичної науки на Україні в 1924 році Д. І. Яворницький був обраний членом-кореспондентом, а в 1929 році — академіком АН УРСР.
Помер вчений 5 серпня 1940 року у Дніпропетровську, де і був похований на міському кладовищі. Але в 1961 році його останки перенесено на територію Дніпропетровського історичного музею, де і споруджено пам’ятник визначному досліднику, завдяки Володимиру Наконечному.
Володимир Наконечний став відомим у Дніпропетровську, насамперед, завдяки створенню пам’ятника Дмитру Яворницькому — який всім життям своїм довів: запорізьке козацтво треба шанувати, завжди ставитися до нього з повагою. Ось чому, проходячи біля Дніпропетровського історичного музею, поруч з яким стоїть бронзова фігура Яворницького, створена руками Наконечного, ми схиляємо голову і перед пам’яттю вченого, і перед талантом скульптора, якого саме дослідження Яворницького надихнули на створення «мамаївської серії». Всі його «Мамаї» — це скульптурні фігури так званого «кабінетного формату».
Немає двох схожих, а тим більше — тотожних.