Запровадження інноваційних змін через педагогічний експеримент: актуальність і своєчасність
Запровадження інноваційних змін через педагогічний експеримент: актуальність і своєчасність
1920 рік — Була заснована чотирирічна трудова школа, яка налічувала всього 80 дітей.
1925 рік — школа стала семирічною трудовою
1932 рік — школа стала десятирічкою
У 1961 році — педагогічний та учнівський колективи одержали від держави чудовий дарунок — нову п’ятиповерхову будову, в який нині знаходиться школа
1976 — На базі школи відкриті спортивні класи
1978 рік — Школа отримала статус — школи
1998 рік — початок участі школи у міжнародних освітянських проектах
1998 рік — початок роботи школи у системі громадянської освіти
2005 рік — введення другої іноземної мови
2011 рік — участь у всеукраїнському експерименті з медіаосвіти «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів».
Наш час — це доба кардинальних перетворень і в технології масових комунікацій, і у системі засобів масової інформації.
Збільшення числа
У нових засобах масової інформації — телекомунікаційних — здійснюється зворотний зв’язок між суб’єктами та об’єктами інформаційного процесу.
Науково-технічний прогрес не лише породив нові галузі у сфері масових комунікацій, а й спричинив перехід людства до інформаційного суспільства — нової якості, нової фази цивілізації.
Чим більше ми розуміємо, що цифрова інформація всюди, що всі ми постійно зв’язані, тим очевидніше стає те, що ніхто з нас більше не годиться на роль мудреця за кафедрою. Ніхто не може бути «розумніший за всіх». Ми всі одночасно вчителі та учні.
Ми велика спільнота вчителів та учнів, де кожен вчиться у іншого і вчить іншого. І сучасні діти, активно беруть участь у цьому.
Маючи шкільну традицію запроваджувати все нове, прогресивне, школа отримує статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня за Програмою науково-дослідної роботи з проблеми «Вплив єдиного освітнього простору та Інтернет — технологій на становлення інноваційної особистості ХХІ століття та визначення їх складових» за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів» на період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2016 року.
Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різнобічної інформації, навчити підлітка розуміти її, розуміти наслідки її впливу на психіку, оволодівати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів. В підтриманій ЮНЕСКО формуліровці медіаосвіта визначається як напрямок в освіті, пов’язаний з усіма видами медіа і різноманітними технологіями; він дає можливість підліткам зрозуміти, як масова комунікація використовується в їх соціумах, набути здібностями використання медіа в комунікації з іншими людьми; забезпечує людині знання того, як:
1. аналізувати, критично осмислювати; створювати медіа тексти;
2. визначати джерела медіа текстів, їх політичні культурні, соціальні, комерційні інтереси, їх контекст;
3. інтерпретувати медіатексти і цінності; що розповсюджують медіа;
4. визначити відповідні медіа для створення і розповсюдження своїх власних медіа текстів і придбання зацікавленої в них аудиторії;
5. отримати можливість вільного доступу до медіа, як для сприйняття, так і для продукції.
Медіаосвіта є частиною основних прав кожного громадянина будь якої країни на свободу самовираження і права на інформацію і є інструментом підтримки демократії. «Медіаосвіта рекомендується до доручення в національні навчальні плани всіх держав.
Таким чином, медіаосвіта в сучасному світі розглядається як процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вміння повного сприйняття, інтерпретації, аналізу і оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки. Набута в результаті цього процесу медіакомпетентність допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету.
Відомо, що медіа здатні виступати як джерело знань, але водночас і як перешкода в навчанні й вихованні, як засіб усебічного розвитку і заразом фактор, що гальмує його, і т. д. ЗМК можуть сприяти позитивному розвиткові людини, але разом з тим і духовному спустошенню, моральній, естетичній кризі особистості.
Наразі численні медійні канали створюють особливе інформаційне поле, під впливом якого формуються соціальні, моральні, художні, естетичні цінності й інтереси. Екранні медіа дедалі активніше заперечують першість традиційного друкованого тексту. Медіаінформація, здатна одночасно впливати і на слух, і на зір, синтезує в собі практично всі накопиченні людством способи спілкування.
Сучасні комп’ютерні технології викликають величезний інтерес молоді: поняття «інтерактивність», «мультимедіа», «Інтернет», DVD, CD-ROM знайомі кожному школяреві.
На наш погляд, формування медіакультури якраз і є тією суттєвою необхідністю в епоху розвинених технологій, тим превентивним заходом, який допоможе людині ХХІ століття бути інформаційно грамотною, творчою і незалежною особистістю.
Завдання педагогічного колективу в ході експерименту наступні:
1. Виховання естетичного сприйняття, смаку, оцінки естетичної якості медіатекстів, пропаганди шедеврів медіакультури.
2. Розвиток критичного мислення, критичної автономії особистості по відношенню до медіа.
3. Захист від шкідливого впливу медіа.
4. Розвиток здібностей до медіакультури, до сприйняття, розуміння та аналізу мови медіатекстів.
5. Підготовка дітей до життя в демократичному суспільстві.
6. Розвиток комунікативних здібностей особистості.
7. Розвиток здібностей підлітків до морального, психологічного аналізу різноманітних аспектів медіа, медіакультури.
Отже, соціальні зміни спонукають школу до змін. А відкриття, зроблені в області інтернет-технології, створюють вагомі передумови для того, щоб ці зміни стали реальністю: поєднання Веб-2.0 технологій і сучасних методів освіти непросто веде до істотного посилення самих методів, але і відкриває шлях для створення особливого освітнього середовища, заснованого на співпраці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)