Переказ на тему: Геній у свідомості нащадків
Рушників продавалося чимало. Щоправда, зустрічалися і такі, що були вишиті зовсім недавно. Вони ще були теплі від пучок вишивальниць.
Люди не могли розпрощатися з мистецтвом вишивання, хоч вишивка вже була не такою. В ній переважало розмаїття тонів, втрачалася первозданна краса, лаконічність, образність мислення, притаманні тій чи іншій вишивальниці.
На моє щастя, серед тих речей траплялися й старовинні рушники, на яких миготіла червона калина з темними листками, красувався буйним пломенем хміль. Побачивши один рушник, вишитий суровими
Кожна ниточка любовно заплетена, і з вільний від основної роботи час, були зроблені відкриття, що набагато випередили свій час. Власне, легендою оповите й саме ім’я винахідника. Народився Олександр Шаргей 1897 року в Полтаві. Там закінчив із срібною медаллю гімназію, звідти поїхав вчитися до Петроградського політехнічного інституту.
Але провчився ледве місяць — студента-першокурсника було мобілізовано на фронт першої світової війни. А після громадянської війни йому довелося таємно змінити прізвище. Сталося так, що вир громадянської війни закинув юнака на південь,
От і попросила мачуха Олена Петрівна у свого знайомого документи його недавно померлого брата. А Сашкові сказала: «Тобі, сину, треба стати іншою людиною. Інакше все, чим ти живеш, піде за вітром».
А жив юнак — серед крові та хаосу, революцій і воєн — космосом. Він захопився цією проблематикою ще навчаючись у гімназії. У це важко’повірити, але ще в 1914 році, не маючи закінченої середньої освіти, гімназист-старшокласник серйозно опрацьовував способи прориву людства у міжпланетний простір.
Не припиняв своїх розробок він і на війні. Навесні 1917 року вже існував рукопис, де пропонувалося, як досягти з планети Земля іншого небесного тіла: не треба будувати гігантських ракет — від космічного корабля-носія відокремлюється посадочно-злітний модуль. І саме за цим принципом пішов нині розвиток космічної техніки.
А в 1919 році юнак закінчив інший рукопис, давши йому дерзновен-ний заголовок: «Тим, хто читатиме, щоб будувати». Аж 1964 року побачив світ цей текст, опублікований у книжці «Піонери ракетної техніки. Кибальчич, Ціолковський, Щндер, Кондратюк».
Праця містила ідеї, до реалізації яких людство доступилося лише у другій половині XX століття: засади створення стаціонарних космічних станцій на орбітах небесних тіл та їхніх супутниках, багатоцільове використання сонячної енергії в космосі — як для потреб самого корабля, так і для передачі енергії па Землю, розрахунки для коригування польоту… Ще двічі доробляв і доповнював новими відкриттями свій рукопис геніальний інженер-винахідник. За його розробками були побудовані згодом космічний корабель «Союз», американський «Аиоллон» та всі інші…
Геній у свідомості нащадків — і майже повна невідомість за життя. Перед війною Юрій Кондратюк працював у скромній проектно-експериментальній конторі вітрових електростанцій. 7 липня 1941 року він пішов на фронт у складі ополчення.
Вважається, що він загинув того самого року як рядовий роти зв’язку десь на калузькій землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)