Весняна паутина

Іноді напливають емоції і не знаєш куди їх діти…І саме тоді виникає бажання вилити свою душу, враження та емоції на клаптику паперу..Під руку йде все: шкільні зошити, листочки, альбомні листки…Надихає мене все, що тільки бачу..Хочу показати один із творів..Буду вдячна за ваші коментарії, пропозиції, побажання та запитання.

Весна прийшла…Зовсім не помітно…І що робиться з нами? Весняна павутина залягає нам у душу…Весняний настрій, закоханість, симпатія і… паутина. І зовсім чудно нам. І що робити? А може просто іти слідом за весною…А може просто вдихати запах її пахощів ..А може.. Весна швидко чалапає по калюжам геть.

Тому ми не маємо права так просто її відпускати. Не дати їй забратим той солодкий аромат, який обєднує людей у париі ту весняну паутину, яка літає у череві яскравими метеликами. Солодка слабкість та кохання окриляє і несе в небо. Тільки б не впасти! Боляче буде падати…!Потім…Колись…Коли весна поїде на своєму веснопеді далеко геть!

Але це буде не зараз! Потім…Колись…

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сейчас вы читаете: Весняна паутина