Феномен воїна – партизана

Твір – роздум

Про партизанський рух у тилу ворога за часів Великої Вітчизняної війни останнім часом згадують дуже рідко. Святкуючи день перемоги, говорили переважно про битву на Курській дузі, про майже трирічну блокаду Ленінграда, про Сталінградську битву, про те, як звільняли від фашистів наш рідний Харків. А от феномен партизанського руху чомусь не вивчався і не аналізувався.

Роблячи спробу познайомитися з цим незвичайним явищем, я почав вивчати домашню бібліотеку і натрапив на дві книги, які багато років тому придбала моя бабуся.

Це художньо-документальний Роман Петра Петровича Вершигори “Люди з чистою совістю” та повість, написана двічі героєм Радянського союзу Сидором Артемовичем Ковпаком “Від Путивля до Карпат” .

Прочитавши по декілька сторінок з кожного твору, я раптом зрозумів, що дуже люблю легенди, бо у них найглибший вияв любові і пам’ять народної до своїх героїв і героїчного минулого. Воїни – партизани стали легендарними ще за свого життя в розвої звитяжних подій. Читаючи спогади С. А. Ковпака, я дізнався, що партизанський рух у тилу ворога у своїй основній масі не мав елементів стихії. Це було з’єднання високої

моральної сили.

Навіть ворога вражала сила партизанських з’єднань. Коли Гітлерові під час карпатського рейду доповіли, що “банда” Ковпака форсує Прут, він сердито кинув: “Це не банда, а добре озброєна і прекрасно організована військова бригада.” А фашистська розвідка в своїх донесеннях показувала втричі більшу кількість бійців з’єднання, ніж їх було насправді. Отак фашисти боялися партизанів і намагалися виправдати свої невдачі.

Яскравою сторінкою партизанської війни є історія про зв’язківця Якова Батюка. Від самого народження він був сліпий. Відомо, що в людей із вадами зору краще розвинені інші органи чуття: слух, нюх дотик пам’ять та інтуїція. Яків мешкав на окупованій території та допомагав партизанам.

Гуляючи селом, він уважно слухав розмови німецьких офіцерів. Розуміти німецьку мову йому допомагали знання, отримані ще до війни. Німці не звертали увагу на сліпого каліку.

Феноменальна пам’ять Якова допомагала йому запам’ятовувати цінну інформацію про чисельність техніки ворога та напрям руху фашистських військ. Отриману інформацію Яків Батюк передавав в партизанський загін. Фашисти не могли збагнути, звідки партизани дізнаються про місце знаходження військової техніки та ешелонів з боєприпасами, які прямували на фронт. Пізніше в загоні партизан виявився зрадник, який розповів окупантам про діяльність партизанського розвідника Батюка.

Яків загинув від рук фашистів.

Отакими були ці люди, партизани, які захищали Батьківщину, допомагаючи долати ворога діючій радянській армії. Це рідкісне, виняткове явище стало яскравою сторінкою у літописі Великої Вітчизняної війни.




Compound words lexicology.
Сейчас вы читаете: Феномен воїна – партизана